Читать «Пастка-22» онлайн - страница 251

Джозеф Геллер

— Відтепер, — заявив Нейтлі своїй дівчині, — я забороняю тобі виходити на панель.

— Perchè? — поцікавилась вона.

— Perchè? — верескнув він здивовано. — Бо це негарно, ось чому!

— Perchè no?

— Бо так є! — наполягав Нейтлі. — Просто не пасує такій гарній дівчині, як ти, ходити й шукати, з ким би переспати. Я дам тобі грошей, скільки захочеш, і тобі вже не треба буде цим займатися.

— А що я тоді робитиму цілими днями?

— Що робитимеш? — перепитав Нейтлі. — Те саме, що всі твої подруги.

— Мої подруги ходять і шукають, з ким би переспати.

— Тоді заведи собі нових! Я не хочу, щоб ти водилася з такими дівчатами. Проституція — це погано! Усі це знають, навіть він, — він впевнено повернувся до бувалого старого. — Я правду кажу?

— Ти помиляєшся, — відповів старий. — Проституція дає їй нагоду знайомитися з новими людьми. Проституція — це свіже повітря, корисні фізичні вправи і життя без турбот.

— Відтепер, — суворо наказав Нейтлі своїй дівчині, — я забороняю тобі мати щось до діла з цим аморальним старим.

— Va fongul! — відповіла його дівчина, знеможено закочуючи очі до стелі. — Що він хоче від мене? — благально мовила вона, трясучи кулаками. — Lasciami! — додала вона з погрозою. — Stupido! Якщо ти думаєш, що мої подруги такі погані, йди скажи своїм друзям, нехай не шуримурять з моїми подругами!

— Відтепер, — сказав Нейтлі своїм друзям, — гадаю, вам слід перестати бігати за її подругами і взятися за розум.

— Madonn'! — вигукнули його друзі, знеможено закочуючи очі до стелі.

Нейтлі, безперечно, зсунувся з розуму. Він вимагав, щоб усі вони негайно позакохувались і поодружувались. Данбар може побратися з повією Oppa, а Йосаріан — з сестрою Дакет або з будь-якою іншою дівчиною, яка йому сподобається. Після війни всі вони могли би працювати в батька Нейтлі і виховувати дітей, мешкаючи по сусідству в одному передмісті. Нейтлі дуже чітко усе це бачив. Кохання зробило з нього романтичного ідіота, і друзі прогнали його назад до спальні, де він почав сперечатися зі своєю дівчиною про капітана Блека. Вона пообіцяла більше не спати з капітаном Блеком і не віддавати йому грошей Нейтлі, але відмовилася хоч на крок поступитися своєю дружбою з огидним, нечупарним, розпусним, вульгарним старим, який зі зневажливою насмішкою спостерігав за розквітлим любовним романом Нейтлі і відмовлявся визнати, що Конгрес — це найвидатніший дорадчий орган у всьому світі.

— Відтепер, — твердо наказав Нейтлі своїй дівчині, — я взагалі забороняю тобі навіть розмовляти з тим відразливим старим.

— Знову старий? — збентежено скрикнула дівчина. — Perchè по?

— Йому не подобається Палата представників.

— Mamma mia! Що з тобою діється?

— È pazzo, — по-філософськи зауважила її сестричка. — Ось що з ним діється.

— Si, — охоче погодилася старша, смикнувши обіруч своє довге каштанове волосся. — Lui è pazzo.

Але вона скучала за Нейтлі, коли той від’їжджав, і розлютилася на Йосаріана, коли той щосили вдарив Нейтлі по пиці, відправивши його до шпиталю з переламаним носом.

Розділ 34