Читать «Острів Каміно» онлайн - страница 93

Джон Гришэм

— Було б просто чудово. Я вільна аж до кінця літа.

— Я зателефоную.

II

Того ж дня по обіді Ноель розставляла колекцію маленьких керамічних ваз, коли в магазині з’явилася добре одягнена пара на вигляд років сорока-п’ятдесяти. Ноель із першого погляду зрозуміла, що ці люди набагато заможніші за звичайних туристів, які заходять з вулиці й вивчають цінники рівно стільки часу, скільки потрібно, аби зрозуміти, що ціни не для них, і хутко покидають магазин, так нічого й не придбавши.

Покупці відрекомендувалися як Люк і Керол Мессі з Г’юстона й повідомили, що зупинилися на галька днів в Ritz і що на острові вони вперше. Вони чули про магазин і навіть заходили на його сайт, і їхню увагу там одразу ж привернув обідній стіл із керамічною плиткою, виготовлений сто років тому,— тоді це був найдорожчий предмет у магазині. На прохання Люка Ноель дала йому рулетку. Вони виміряли стіл з усіх боків, бурмочучи між собою, як ідеально він підійде для їдальні їхнього гостьового будинку. Люк закатав рукави, і Керол запитала, чи можна їм пофотографувати. Ноель, звісно, дозволила. Вони обміряли два комоди й дві шафи-гардероби, ставлячи при цьому влучні питання про дерево, обробку й походження цих меблів. Люк і Керол будували новий будинок у Г’юстоні й хотіли, щоб він як зовні, так і всередині був схожий на прованський фермерський будинок, у якому вони відпочивали минулого року біля села Русійона в департаменті Воклюз. З кожною новою хвилиною, проведеною в магазині, їхня цікавість до всього, що пропонувала Ноель, лише посилювалася. Вона провела їх нагору, де було виставлено дорожчі меблі, і вони були в захваті. Близько п’ятої вечора, тобто за годину їхнього перебування в магазині, Ноель відкрила пляшку шампанського й наповнила три фужери. Поки Люк обмірював шкіряне крісло, а Керол клацала фотоапаратом, Ноель, перепросивши, спустилася вниз, почекала, доки підуть двоє випадкових відвідувачів, а тоді замкнула двері й повернулася до багатих техасців.

Обступивши старовинну барну стійку, вони взялися до справи. Люк поставив кілька питань щодо доставки й зберігання. До завершення будівництва їхнього нового будинку залишалося принаймні півроку, і вони звозили меблі й прилади на склад. Ноель запевнила їх, що здійснює доставку по всій країні і жодних проблем із цим не буде. Керол перерахувала предмети, які хотіла б придбати одразу, і серед них виявився той самий письмовий стіл. Ноель пояснила, що його вже зарезервовано для іншої клієнтки, але вона легко могла б знайти ще один такий під час своєї наступної поїздки в Прованс. Потім вони спустилися вниз у її кабінет, де вона налила ще шампанського, і взялися складати рахунок. Загальна сума становила сто шістдесят тисяч доларів, але їх, вочевидь, ці цифри анітрохи не збентежили. Цілком звичною річчю було би попросити знижку, але подружжя Мессі на це навіть і не натякало. Люк простягнув чорну кредитну картку таким жестом, ніби розплачувався дрібними грішми, і Керол підписала замовлення.

На виході вони на прощання обійнялися з нею, мов старі друзі, і сказали, що, можливо, зайдуть завтра. Коли вони пішли, Ноель спробувала згадати хоч один продаж такого масштабу, але не змогла.