Читать «Острів Каміно» онлайн - страница 114

Одразу ж по тому, як вони попрощалися, Мерсер зателефонувала Елейн Шелбі, яка була у Вашингтоні. Минулого вечора Мерсер надіслала їй електронною поштою довге повідомлення, де докладно описала події того дня й свої бесіди з Брюсом, тому Елейн була цілком у курсі прогресу їхньої справи. А тепер Мерсер раптом випала нагода потрапити в обидва підвали за один день.

Опівдні вона зателефонувала Брюсу й повідомила, що приймає його пропозицію щодо тих двох книг і що наступного дня приїде в місто, щоб зустрітися з Джейком, а також зайде в книжковий магазин забрати чек. До того ж, додала вона, їй справді хочеться поглянути на той екземпляр «Ловця в житі».

— Чудово,— сказав Брюс.— Пообідаємо потім разом?

— Авжеж.

XII

Елейн та її команда прибули після настання темряви, коли зустрічатися було вже запізно. Наступного ранку о дев’ятій Мерсер пройшла пляжем до дощатого настилу, що вів до їхнього багатоквартирника. Елейн сиділа на сходах із чашкою кави, зануривши босі ноги в пісок. Як завжди міцно потиснувши руку Мерсер, вона промовила:

— Чудова робота.

— Поки рано це казати,— зазначила Мерсер.

Вони пройшли в будинок, де на них чекали два чоловіки — Ґрем і Рік,— потягуючи каву за кухонним столом, на якому стояв якийсь великий ящик. Як Мерсер невдовзі дізналася, він містив пристрої, що були невід’ємною частиною їхнього ремесла: мікрофони, жучки, радіопередавачі й такі крихітні камери, що незрозуміло було, як вони можуть щось знімати. Ґрем і Рік стали витягати різні пристрої й розповідати про переваги, недоліки й функціонал кожного з них.

Елейн навіть не поцікавилася, чи згодна Мерсер начепити на себе приховану камеру. Вочевидь, вважалося, що це само собою зрозуміло, і Мерсер це дещо роздратувало. Слухаючи пояснення Ґрема й Ріка, вона відчула, що її якось млоїть. Нарешті вона не витримала:

— А це законно — ну, знаєте, знімати когось без дозволу?

— Це не протизаконно,— невимушено посміхнулась Елен, ніби даючи зрозуміти, що турбуватися про таке — просто смішно.— Це те саме, що сфотографувати кого-небудь у громадському місці. Для цього не треба ні дозволів, ні повідомлень.

Рік, старший із двох, додав:

— Телефонну розмову можна записувати, лише повідомивши про це співрозмовника, але жодних законів про заборону відеоспостереження уряд не приймав.

— Відеоспостереження дозволено провадити будь-коли й будь-де, крім приватного житла,— уточнив Ґрем.— Погляньте лишень на всі ці камери спостереження на будинках і біля тротуарів і парковок. Для них не треба ніяких дозволів.

Тут утрутилася Елейн, яка явно була серед них головною й мала в організації вищий статус, ніж Ґрем і Рік: