Читать «Не повертайся спиною до звіра» онлайн - страница 56

Тетяна Ковтун

— У Верховні й Раді є престижні комітети — з питань фінансів, бюджету, соціальної політики. Але, скажіть, будь ласка, хто в українському парламенті займається проблемами споживання? — сама запитала Діна.

Чубенко зрозумів, що запитання риторичне. Поки вище керівництво країни і політикум билися за економіку, нікому й на думку не спадало подбати про рядового споживача. Покинутий напризволяще, він самотньо стояв перед вибором на численних речових ринках, абсолютно безпорадний перед нечесним продавцем і його крамом, завезеним нелегально й здебільшого вельми сумнівної якості.

— А ось прем’єр стверджує, що потрібно розробити державну програму якості. Хіба це не те саме, про що ви говорите? — не відступав Євген.

Співрозмовниця похитала головою:

— Ні. Ми випускаємо якісну продукцію, але чи придбаю її я? Може, мені не потрібна аж ціла державна програма? Десять років тому в Україні виготовляли зубну пасту, туалетне мило і багато інших необхідних споживачеві речей, а сьогодні натуральне мило є в асортименті єдиного київського заводу, та й то в мізерній кількості. У нас є політика економічна і соціальна, але нема політики в сфері споживання. Прем’єр проголошує «Програму — 2010», але в ній відсутня головна дійова особа — споживач. Ніхто не знає, який товар і яку послугу я забажаю придбати в 2010 році, але ніхто й не запитує в мене про це. І в мені визрівають зерна бунту. А незадоволений попит породжує роздратування. Дратує влада, яка служить не мені, існує поза мною.

— Отже, — підсумував Євген, — проблема споживання має нервові закінчення не тільки в економіці і соціальній сфері, а й у політиці.

— Саме так. Не скажеш, що Джон Кеннеді був дурнем, коли першим із державних керівників заявив: головна дійова особа на ринку — споживач, якому все в країні має служити. Нарешті, найпереконливіший аргумент: президент США, даючи присягу під час інавгурації, зазначає, що його діяльність буде спрямована, в першу чергу, на задоволення запитів споживачів, а не говорить про народ взагалі.

— А у наших діячів у кожній фразі слово «народ», — посміхнувся Євген.