Читать «Не повертайся спиною до звіра» онлайн - страница 42

Із знаменитим стьобом давно було покінчено. Залишки його читач міг побачити хіба що під рубрикою «Жовті сторінки», на яку звично розраховували в скрутну хвилину. Проте зовні газета залишалася достатньо життєрадісною. Мусили ж «тримати марку» бодай за рахунок пістрявої оболонки. Читачі, котрі завше починали гортати газету з останньої сторінки, спершу натрапляв на фотографії оголених жінок і химерні текстівки з інтернету. Око зупинялося на сторінках спорту, культури з її попсовими богами, далі пропонувалася інформація для людей релігійних, але не без просторікування на тему міжконфесійних чвар.

Євген нудився без справжньої роботи. Єдиною розрадою залишалися засідання журналістського клубу економічних реформ. У п’ятницю, дев’ятого березня, по обіді Чубенко був саме там, коли за вікнами почулися вигуки, ніби військо марширувало на плацу. Усі кинулися сходами вниз дивитися: що це там діється? Хрещатик скреснув, неначе річка навесні. Колону демонстрантів очолювали стрункі ряди бійців Української національної самооборони. Слідом за патріотичними гаслами залунала козацька пісня: «А ми тую калину підіймемо». Перехожі застигли на тротуарах, вражені, мовби на їхніх очах творилося диво. У літніх людей і жінок наверталися сльози. Деякі перехожі просто через газони бігли до демонстрантів і приєднувалися до ходи. Коли пройшли унсовці, в журналістському клубі жваво заговорили про бурхливі події цього ранку, під час яких сталася сутичка між учасниками акції «Україна без Кучми» і міліцією.

Після місяців доволі млявої протидії подібним акціям влада цього разу організувала справжню відсіч опозиціонерам — за допомогою гумових кийків. Усе почалося з покладання квітів до пам’ятника Шевченкові в університетському сквері. Коли туди приїхав Президент, міліція не пустила до Тараса кілька десятків антикучмістів. Не змогла дістатися до місця покладання квітів і група народних депутатів з опозиції. Зокрема, жінку-депутата від Соціалістичної партії вдарили по голові. Нічого не дав і натиск загону унсовців. Коли Президент полишив сквер, опозиціонери розтоптали його кошик із квітами. Мітинг біля пам’ятника переріс у ходу, частину якої зараз бачив Євген. Першим постраждало від рук розгніваних маніфестантів приміщення Міністерства внутрішніх справ — його закидали яйцями. Натовп посунув до Адміністрації Президента. Спецназ не забарився з відплатою. Швиденько затримали кількох бійців Української самооборони, які намагалися пояснити, що я битися з міліціонерами не збирались, мовляв, останньої хвилини не знати звідки з’явилися незнайомці в цивільному, а по тому в бік внутрішніх військ полетіла пляшка з «коктейлем Молотова». Але докричатися про вчинену провокацію їм так ні до кого й не вдалося — всіх повантажили в міліцейські автівки.