Читать «Не повертайся спиною до звіра» онлайн - страница 201

— Можна було б з-поміж цієї деревини знайти щось на заготовки, — сказав Артем. — Обабіч дороги лежать неліквід і соснові колоди. А сухостій як стояв, так і стоїть.

Про лісове побоїще повідомив Іван Мазепа, здійснивши розвідку. Якраз у цей час місцеві жителі вийшли захищати гай від забудовників. Сашко домовився з людьми, що йому разом з другом дозволять забрати звідси сухостій. Ось тільки Іван сьогодні не зміг прийти, якісь справи завадили.

Залишивши машину на узбіччі траси, потроху віддалилися вглиб лісу, подалі від шуму вулиці. Дерева траплялися чимдалі грубіші, а гілки раз по раз хльоскали по обличчю. Хлоп’я у крихітних чобітках слухняно перебирало ніжками, ступаючи слід у слід примерзлою стежиною.

— Ет, я загубив клинець! — Артем зненацька зупинився. — У цій лощині є клен всохлий, повалений буревієм, я від Івана дізнався.

Тесленко озирнувся і відразу побачив те, що шукав.

— Стаємо тут, Юрасику.

Розклали речі біля всохлого клена. Артем прицілився і неквапно, виважено вдарив сокирою.

— Коли захочеш охрестити, — промовив відсапуючись, — поклич мене. Я покажу тобі церкву Різдва біля Києво-Печерської лаври.

Поки дорослі працювали з бензопилою, малий збирав гілочки, старанно доповідаючи про все побачене. «Гарно як українською говорить! — подумки захоплювався Євген. — От би послухали наші держслужбовці!». Зрештою, хлопчик знайшов у сусідньому виярку загублений клинець. Євген допоміг приятелеві закріпити клен.

— Треба спершу визначити, чи є тут тріщина і куди вона йде, — нахилився над деревом Артем.

Він вправно працював сокирою, розділяючи колоду. Потім кожну з половинок — ще раз навпіл.

— Колиску можу тобі дати. А на майбутнє, щоб ти знав, у нас — тих, хто були учнями Бортника, — є спільний фонд дитячих речей. Тепер усе дорожчає, а малеча росте швидко.

— Чудово, — швидко погодився Євген із неуважним виглядом.

Лише тоді приятель згадав про кадрові зміни на популярному телеканалі, про що днями стало відомо з інтернету, і поцікавився:

— Працюєш?

— Мене звільнили у зв’язку зі скороченням штату, — відповів Чубенко.

— Чимось не догодив?

— Не так висвітлив останній візит леді Ю до Москви. Подав альтернативну думку.

— Настя знає?

— Поки що ні.

Перші дні після народження сина Євген перебував ніби в стані левітації. Недосипав, не відчував землі під ногами. Забув про зваженість і обережність. Обставини, за яких було відновлено транзит блакитного палива до Європи, стали темою його підсумкового аналітичного матеріалу. Через нього й виникла суперечка з головним редактором, палким прихильником прем’єра.