Читать «Не повертайся спиною до звіра» онлайн - страница 203

— Ніби я не знаю! З конкуренцією в інтелектуальній сфері у нас сутужно. І таке відбувається не тільки в науці, — похитав головою Євген.

Малюк із батьком гортали книжку.

— Ану, покажи, де український прапор, — сказав Артем.

Син упевнено тицьнув пальчиком.

Батько спустив малого з колін.

— А скажи мені, Женю, які в тебе асоціації з синім і жовтим?

— Швидше за все, це простір і живе єство, щось на зразок яєчка.

– І це живе намагається виринути на простір?! — засміявся Тесленко.

Він уже заслужив звання народного майстра, мріяв про учнів. І знаходив їх просто на вулицях і площах. Влітку Артем надягав вишиванку, брав бандуру, сідав десь на лаві й починав перебирати струни. До нього обов’язково хтось підходив.

— Кажуть: форма і зміст нероздільні. Я міркував над цим. Форма — зрозуміло, що це таке. — Тесленко покрутив у руках шмат деревини, яка згодом мала зазвучати. — А що таке зміст? І я вирішив: це — енергетика, яку випромінює форма.

— Цікаво, — підвів голову Євген. — Хіба може інакше висловитися людина, яка майструє бандури?

Артем заговорив лагідно, ніби заколисуючи дитину:

— А ти знаєш, що найкраща бандура — з груші?

— Це, мабуть, тому, що під цим деревом, кажуть, любить відпочивати богородиця?

— Молодець, друзяко, знаєш! — Артем плеснув Чубенка по плечі і далі вів: — А ще на заготовки беруть клен і вербу. Вона надає інструменту м’якого тембру, він — більш жорсткого… Я повинен це робити. Це — світла культура. Бандура насичує космос знанням про Україну.

Чоловіки підвелися.

— Дивись, Юрасику: ось ми маємо чотири основи, — Тесленко приклав до однієї з них спеціальний шаблон. — Обведи це лінією.

Хлопчик почав було обмальовувати шаблон, однак олівець вислизнув з його пальчиків. Євген виявився вправнішим. Під його рукою окреслилася форма майбутнього інструмента. Далі з допомогою бензопилки ця форма набула вигляду бандури.

— Скоро ми будемо прямо в лісі починати грати на інструменті, — пожартував Артем і заходився випилювати спеціальні смужки для вибирання дерева.

Чубенко знав, що цими смужками позначено місце, яке потім оброблять теслом. Його Артем виготовив собі сам, обладнавши для цього пересувну кузню. Придбання бензопилки і кузні було його останньою значною витратою. Чоловіки поскладали заготовки в рюкзаки і попростували до виходу з лісопарку. Євген ступав за Артемом і думав: який же він справді непростий, цей з вигляду безтурботний балакун Ніндзя. Зате надійний, мов скеля, і сентиментальний, як Вертинський, чий шансон так майстерно копіює. А при цьому вистояв весь «помаранчевий» Майдан від початку і до кінця, готовий був іти в ополчення. «З таких людей бувають герої», — подумав Євген.

— Ми живемо в країні, де плюс і мінус об’єднуються і утворюють якийсь новий знак, — на повен голос просторікував тим часом Артем…

— Любий друже, — відповів Чубенко, наздоганяючи його, щоб не кричати у відповідь, — ми живемо в країні, де не виконуються закони. І їх порушником виявився Пасічник, коли прийняв присягу у Верховній Раді, перш ніж оголосили результати президентських виборів.