Читать «Не повертайся спиною до звіра» онлайн - страница 174

Із веб-порталом клопоту не бракувало, але він був її пристрастю. Рубрика «Музей шахрайства» виявилася більш ніж резонансною, її відвідували найчастіше. А скінчилося все знищенням сайту. Хто його атакував — так і не дізналася. Підтвердилася лише підозра, що хакер сидить десь у Росії. Критичних відгуків про товари, які не можна було назвати нічим іншим, ніж сміттям, не сприймали певні групи виробників. А на сайті наводилися незаперечні докази низької якості, надані завдяки лабораторним дослідженням. Торговцям, які випускали фальсифікат, крити було нічим. Дівчина-фахівець із Пітера встановила захист на веб-порталі, налагодила роботу електронної бібліотеки, якою Діна дуже пишалася. Основною приманкою для відвідувачів стали держстандарти й відомчі інструкції щодо якості продукції та послуг. Експортерам Хопрова пропонувала, також за відповідну плату, інформацію про вимоги до якості товарів у країнах Європейського Союзу. Найближчими днями в одному зі столичних управлінь захисту прав споживачів вона збиралася поповнити свою електронну бібліотеку новими документами.

Блідий світанок сповістив про настання ранку, в напівтемному купе зашурхотіли обгортками бутербродів, задзенькали чайними ложечками. Услід за харчами попутниці видобули з дорожніх валіз обновки, придбані у Пітері. Старша, Алла Демидівна, приклала до грудей смугасту блузку й запитала в Діни:

— Вам подобається?

— Так, вона пасує до ваших очей. Така сама промениста.

«Доцента» відповідь, здавалося, трохи ошелешила. Вона подумала й дістала з яскравого пакета мавпочку.

— А це я везу онучці. У неї, правда, м’яких іграшок мало не три сотні. Нема куди складати.

Молодша колега кинула на неї дивний погляд, якого пані не помітила і вела далі:

— У бідолашної дівчинки немає мами… Померла молодою… Від раку.

Алла Демидівна низько нахилилася над сумкою, вкладаючи свої покупки, а потім встала і вийшла з купе. Користуючись її відсутністю білявка поквапилася повідомити Діні, що в нещасної жінки щось подібне до психічного розладу на ґрунті непоправної втрати. Всім розповідає про смерть доньки, показує фотографію зі словами: «Я її воскресила силою власної енергетики». Мовляв, зробила це завдяки методиці, базованій на теорії торсійних полів. Аллі Демидівні задля цього довелося пройти відповідний курс навчання у студії екстрасенса.

— Його притягли до карної відповідальності за шахрайство, — наостанок шепнула балакуча білявка, — а вона все одно мало не щомісяця їздить до Москви.

Але в секретності, як виявилося, не було жодної потреби. Коли вбита горем мати повернулася в купе, її очі були сухими й вигляд — цілком спокійний. Білявка заходилася переказувати їй сьогоднішній сон: дочка Алли Демидівни живе у якійсь далекій країні, там її бачили й упізнали багато їхніх спільних знайомих. На ці слова старша колега білявки вдоволено посміхалась і кивала: я мовляв, і не сумнівалася.

Діна не знала, як реагувати на все це. Те, що одна вдавала з себе божевільну, а інша їй в цьому допомагала, зовсім не завадило Аллі Демидівні очолювати кафедру в Інституті педагогіки, білявці — працювати під її керівництвом над спеціальним проектом із психології навчання в групах.