Читать «Не повертайся спиною до звіра» онлайн - страница 105

Колеги по демократичній фракції слухали ці газетні витримки без особливого ентузіазму.

— Йому легко судити з боку. Він — фахівець із математичних моделей в макроекономіці. Такий собі Бог, що дивиться на людців згори, — зауважив Антон.

— Але, мабуть, цей Бог не здатний суміщати у своїй голові одночасно лівоцентристські й ліберальні ідеї, — почулося із кутка, де зібралися представники красного слова.

— То не біда, — зі смішком кинув Василь Явір — кучерявий чоловік з променистим поглядом, який щойно приєднався до літераторів. — Наші кулібіни від політики, не замислюючись, зліплять будь-якого парламентського мутанта.

Бусейко не відповів. Він стояв біля стенду й вивчав виставлену на ньому щойно отриману агітаційну продукцію — помаранчеві шалики, стрічки, прапорці, легкі накидки для учасників мітингу та поліетиленові пакети з символікою. На одному з плакатів на тлі яскравого полум’я було зображено Пасічника з піднятою рукою, другою він притискав до серця свою маленьку доньку.

У кутку, де зібралися прихильники націонал-демократичної ідеї, далі відшліфували думку, висловлену колегою.

— Зліпити можна, але чи надовго? Об’єднати бідних і багатих можна лише тактичним союзом, — зауважив заслужений пісняр Іван Трач.

— Ви говорите, як соціаліст, — підколов ветерана керівник молодіжного крила демократичної фракції Арсен Бойчук. — Об’єднати бідних і багатих може тільки національна ідея, а це тривалий проект. Тільки для нього потрібен лідер. Зараз саме такий час. Зовні є політичні сили, зацікавлені в придушенні національної ідеї. Чому ми про це не говоримо? Під час «революції троянд» відверто називали російську проімперську політику ворожою стосовно незалежної Грузії.

— Для них це було елементом національно-визвольного руху, — величаво струснув своєю гривою поет — колишній дисидент.

— А хіба ми у своїх аналогічних прагненнях домоглися більшого? Така ж залежність від імпорту енергоносіїв, проблеми із визначенням кордонів, присутність військової бази — я маю на увазі російський Чорноморський флот у Криму…

Арсен міг би й далі перелічувати, від чого досі потерпає Україна, але, зрештою, зупинився й підбив підсумок:

— Нам потрібна потужна держава, з якою б рахувалися. А де вона?

— Однією національною ідеєю ситий не будеш, — спробував примирити сперечальників Василь Явір, і, звертаючись до Трача, зауважив: — Ми з тобою були зачинателями Народного руху. Він зробив свою справу. Тепер ті ж самі люди дрейфують до ліберальної течії — і правильно роблять. Хто ж як не «багатенькі буратіни» володіють золотим ключиком від багатств нашої країни?