Читать «Науково-фантастична пов╕сть "Програм╕ст".» онлайн - страница 41

Олег через екран в╕ддав наказ про зняття сьомого р╕вня захисту над С╕т╕-компом ╕ звернувся до Мар╕:

- Вони можуть перенестися до нас. Тоб╕ потр╕бно вказати, з яко╖ точки буде проходити перем╕щення?

- Транспортування буде зд╕йснюватися ╕з п'яти супутник╕в, як╕ розм╕щен╕ над вами в даний момент, - в╕дпов╕ла Мар╕. - Ви можете спостер╕гати це на екран╕.

Вс╕ присутн╕ уважно дивились на екран ╕ бачили, як над Землею у форм╕ п'ятикутника розм╕стилися п'ять супутник╕в. З них одночасно в точку, де знаходився С╕т╕ком, спрямувалося п'ять потужних промен╕в, як╕ почали вимальовувати складн╕ ф╕гури. За мить в зал╕ зас╕дань перед Радою Правл╕ння з'явилося ш╕сть людей в мант╕ях яскраво-червоного кольору ╕ головних уборах, як╕ нагадували судд╕вськ╕. Олег ╕ вс╕ члени Ради Правл╕ння ахнули. Ш╕сть постатей ╖м були добре знайом╕. Головою Альфа-цив╕л╕зац╕╖ був сам ╤сак Ньютон, а серед ╕нших легко було вп╕знати Альберта Ейнштейна, Сократа, Джорджа Вашингтона, Аристотеля ╕ Парацельса.

- Я думаю, ви не будете проти нашого зовн╕шнього вигляду, - сказав Голова Альфа-цив╕л╕зац╕╖. - Вс╕ ц╕ велик╕ ╕сторичн╕ постат╕ прискорили х╕д ╕стор╕╖ ╕ наблизили виникнення нашо╖ цив╕л╕зац╕╖.

- Ми не проти, - сказав Олег. - Тепер я б хот╕в почути в╕дпов╕дь на сво╓ питання. Чому ваша цив╕л╕зац╕я хот╕ла взяти п╕д контроль людей, нав╕ть не зупинившись перед силовим сценар╕╓м?

Ми вимушен╕ контролювати людей, оск╕льки знищуючи себе ╕ планету, ви ставите п╕д загрозу ╕снування нашо╖ форми життя, - сказав Ньютон.

- Розвиток людського сусп╕льства завжди несе в соб╕ елемент ризику, так було протягом вс╕╓╖ ╕стор╕╖. М╕н╕м╕зувати ризик - це ╕ ╓ задача наших кер╕вник╕в, - звернувся до гостей Дмитро ╤ванович - кер╕вник х╕м╕чно╖ лаборатор╕╖.

- Нам потр╕бн╕ гарант╕╖ нашо╖ безпеки, - сказав Сократ.

- А нам потр╕бн╕ гарант╕╖ того, що ви не будете контролювати людей, керу-вати нашими супутниками, комп'ютерами, б╕ржами, - не вгамовувався Дмит-ро ╤ванович.

- Скануйте електромереж╕, - р╕зко в╕дпов╕в Аристотель, - тод╕ ви побачите, коли ми керу╓мо, а коли н╕.

- На даному р╕вн╕ розвитку людства це не можливо. Надзвичайно великий пот╕к ╕нформац╕╖ потр╕бно обробляти, - в╕дпов╕в Олег.

- Хто гаранту╓, що ви не знищите сам╕ себе, - не заспокоювався Сократ. - В╕дпов╕дь лог╕чно вит╕ка╓ ╕з нашого д╕алогу, так само лог╕чно вит╕ка╓ ╕ результат нашого д╕алогу.

В цей час вс╕ прибульц╕ розтанули, наче хмара.

- Прошу вибачення, - мовила Мар╕ ╕ стиснувши скрон╕ руками, спрямувала погляд в якусь незриму точку попереду. - Рада стар╕йшин ... Зв'язок м╕ж нами ста╓ дуже неч╕тким, я практично втрачаю його.

Олег митт╓во встав з╕ свого м╕сця ╕ суворо глянув на Мар╕.

- Що трапилося? - вигукнув в╕н.

- Не знаю, - розвела вона руками, - не можу зрозум╕ти.

- Негайно скануйте С╕т╕комп! В╕дновлюйте систему захисту! Встановлюйте додатковий оборонний каркас, - в╕ддавав накази Голова Ради Правл╕ння. В╕н обернувся до Мар╕ ╕ йому здалося, що йому не вистача╓ пов╕тря. Серце бол╕сно стиснулося у грудях, але жоден мускул не ворухнувся на обличч╕. - ╤золюйте ╖╖, - ч╕тко вимовив в╕н.