Читать «Науково-фантастична пов╕сть "Програм╕ст".» онлайн - страница 14

- ╢ т╕льки два пояснення тому, що в╕дбулося. Так╕ результати можна пояснити тим, що програма ╕ дал╕ розвивалася, коли комп'ютер не працював. Або тим, що саме за т╕ дек╕лька секунд, коли ви загрузили операц╕йну систему, вона ╕ набрала найб╕льше в╕дсотк╕в, - сказав Олег. - Розум╕╓те, я все життя чекав того дня, коли мо╓ дитя буде самост╕йно розвиватися. ╤ от цей час настав. Невже ви гада╓те, що мене щось зупинить? Я чекаю т╕╓╖ мит╕, коли, нав╕ть якщо ви виключите комп'ютер,моя крих╕тка через тиждень зможе показати м╕льйон в╕дсотк╕в в╕дхилення п╕сля останнього тесту.

- Олегу, ти втрача╓ш в╕дчуття м╕ри, - мовила В╕ра.

- Запам'ятайте, мене н╕хто не зупинить: н╕ ви, н╕ Лев Борисович, н╕ держава, - досить р╕зко в╕дпов╕в Олег. - Я з нею до вас прийшов ╕ так само ми удвох можемо п╕ти. А ви ╕ надал╕ можете л╕пити ф╕гурки з пластил╕ну, чим займали-ся до мене. А поки ми ще працю╓мо разом, я зроблю все, що в╕д мене зале-жить, щоб повернути спок╕й у колектив ╕ нормально робити дал╕.

- Я не можу погодитися, - похитала головою Марина.

- Ми теж не розд╕ля╓мо твою позиц╕ю, - при╓дналися до не╖ В╕ктор ╕ В╕ра.

- Ти повинен добре подумати, - мовив Павло.

- Облиште ц╕ розмови, - перервав його Олег, - ╕д╕ть ╕ ч╕тко виконуйте сво╖ обов'язки.

Розд╕л 6.

Закриття проекту.

Напруга в колектив╕ зростала. Прикметою кожного дня ставали дискус╕╖ про Мар╕, що переростали у гаряч╕ перепалки. Терп╕ння групи д╕йшло найвищо╖ точки кип╕ння. Було вир╕шено поговорити з кер╕вництвом.

В╕ктор, В╕ра, Павло ╕ Марина в╕дчинили двер╕ до каб╕нету Лева Борисовича.

- Це все треба негайно припинити, - з порогу сказала Марина. - Олег зай-шов надто далеко. В╕н н╕кого не чу╓, лише фанатично працю╓ над проектом.

- Ми перетворю╓мося на ╕нструменти вт╕лення його супер╕де╖, - додала В╕ра.

- Якщо ран╕ше ми могли спок╕йно обговорювати робоч╕ моменти, то тепер будь-яке зауваження з нашого боку просто не сприйма╓ться, - мовив Павло.

- Але найголовн╕ше нав╕ть не це, - сказав В╕ктор.

- С╕дайте ╕ розкаж╕ть все по сут╕, - звернувся до них професор.

- Програма, над якою ми працю╓мо б╕льше двох рок╕в, ось-ось вийде з-п╕д контролю, - пояснював В╕ктор. - Вона зм╕нила оболонку операц╕йно╖ системи, створю╓ св╕й св╕т, розвива╓ться небаченими темпами. М╕сяць тому п╕д час тестування в╕дхилення в╕д ╕нструкц╕╖ склало дв╕ тисяч╕ в╕дсотк╕в. ╤ щодня в╕дсотки невпинно зростали. Ви не пов╕рите, позавчора в╕дхилення в╕д попереднього тесту склало м╕льйон в╕дсотк╕в. А зна╓те, яке в╕дхилення показала Мар╕ вчора?

- Напевне, три м╕льйона, десять, говор╕ть, - сказав професор.

- Н╕, ви помиля╓теся, в╕дхилення - нуль в╕дсотк╕в.

- Причому - тестова програма пройшла це в звичному режим╕ ╕ ми перев╕рили ╖╖ роботу пошагово, - додав Павло. - Але результат д╕йсно - нуль в╕дсотк╕в.

- Це означа╓ т╕льки одне, - мовила Марина. - Вона абсолютно контролю╓ тестову програму, операц╕йну систему ╕ саме головне, вона не хоче показувати темпи свого розвитку. А ми не зможемо б╕льше не те що контролювати, а нав╕ть в╕дсл╕дковувати ╖╖ р╕ст.