Читать «Науково-фантастична пов╕сть "Програм╕ст".» онлайн - страница 13

- Заряджають батаре╖ безпереб╕йного живлення в╕д електромереж╕.

- Добре, - сказав Олег. Запустивши програму ╕ протестувавши ╖╖ р╕зними методами, н╕чого дивного не знайшов. Олег пов╕льно повернувся, ╕ незадоволено глянувши на В╕ктора, запитав:

- Кому "╖м"? Ми працю╓мо т╕льки з Мар╕. Тестов╕ програми н╕чого особли-вого не заф╕ксували. В╕кторе, тоб╕ потр╕бно в╕дпочити.

- Можливо, те що я побачив ╕ було схоже на м╕раж, - похитав головою В╕ктор. - Щось зненацька виникло... я бачив... й за мить розс╕ялося. П╕сля мене усю н╕ч працював Павло, ╕ н╕чого незвичайного не пом╕тив.

- Все. Працю╓мо у звичному режим╕, - р╕зко сказав Олег. - Результати ╓ т╕льки тод╕, коли вони в╕дтворюються.

Олег впевненою ходою вийшов. В╕ктор розгублено дивився на В╕ру ╕ не м╕г вимовити н╕ слова.

За наступний р╕к к╕лька раз╕в доводилося зм╕нювати напрямок роботи че-рез непередбачувану повед╕нку програми. Кожен день диктував нов╕ умови подальших д╕й.

Марина ╕ Павло стояли поруч з Олегом ╕ сл╕дкували за результатами тесту-вання.

- Вона гра╓ться з нами, - незадоволено сказала Марина. - Пост╕йно кудись зника╓. Доводиться витрачати години, аби знайти м╕сце, де вона вир╕шила прописатися. ╤нод╕ мен╕ зда╓ться, що Мар╕ хоче керувати нами.

- Так само, як ми вивча╓мо ╖╖, вона почала вивчати нас, - додав Павло. - Вона хова╓ться за картинки, як╕ ми для не╖ створю╓мо ╕ зв╕дти за нами спостер╕га╓. Я в╕дчуваю це ╕ мен╕ ста╓ не по соб╕.

- Ми гадали, що вона нас не бачить, просто живе, наче за склом, ╕ контролю╓мо ╖╖ ми, - сказала Марина. - Але останн╕м часом я почала в цьому сумн╕ватися.

Олег дивився на Марину ╕ Павла ╕ мовчав, зосереджено обм╕рковуючи по-чуте.

- Т╕льки без пан╕ки, - нарешт╕ суворо мовив в╕н. - Ми вс╕ усв╕домлювали, що займа╓мося не дитячими забавками. Я знайду спос╕б, як убезпечити нас, потр╕бен лише час.

В╕ра ╕ В╕ктор ув╕йшли до к╕мнати у самому розпал╕ розмови.

- Олегу, вона розвива╓ться надзвичайно швидко, - сказав В╕ктор, п╕дтвер-джуючи слова Павла ╕ Марини. - В╕дтод╕, коли ти прийшов, ти пам'ята╓ш, що вс╕ надпотужн╕ сучасн╕ програми були спрямован╕ на те, щоб навчити ╖╖ в╕д-чувати, реагувати на подразники, взагал╕ вчити. Тоб╕ в╕домо, яке було тестове в╕дхилення в╕д ╕нструкц╕╖ за робочий день? Один в╕дсоток!

- Я ╕ без тебе знаю, що кожен день важко╖ прац╕ нам додавав до штучного розуму Мар╕ один в╕дсоток. ╤ так було протягом трьох м╕сяц╕в. Я добре пам'ятаю день десятого червня, коли п╕сля робочого дня ми як завжди протестували в╕дхилення ╕ р╕зниця за день склала сто в╕дсотк╕в. Наша розумниця так себе поводила ц╕лий р╕к. За день прир╕ст був сто в╕дсотк╕в.

- А ти зна╓ш, як╕ в╕дхилення показала твоя улюблениця вчора? - запитала В╕ра.

- Так, я в к╕нц╕ робочого дня протестував ╖╖ ╕ р╕зниця за день склала дв╕ ти-сяч╕ в╕дсотк╕в.

- Але ти не зна╓ш головного, - мовила В╕ра. - Учора з нею н╕хто не працю-вав.

- Олегу, почався саморозвиток, який ми не контролю╓мо, - додав Павло. - ╤ дуже скоро важко буде сказати, хто кого вивча╓. Вже зараз вона зм╕нила оболонку операц╕йно╖ системи наст╕льки, що це зовс╕м друга операц╕йна система, яку ми можемо нав╕ть запропонувати на ринку. Мар╕ почала створювати св╕й св╕т.