Читать «Морфій» онлайн
Щепан Твардох
Щепан Твардох
Морфій
Передмова перекладача
«Морфій», або ж, польською, «Морфіна», — це роман-людина. Його дія триває лише два тижні, але за цей час ви пізнаєте головного героя, Константи Віллеманна, так близько, як, мабуть, не знаєте й власних родичів. Два тижні з життя однієї людини під час окупації німцями Варшави, два тижні з життя наркомана й розпусника, художника й улана, сина польської патріотки й німецького шляхтича, котрий досліджує самого себе.
Щепан Твардох розповідає про ідентичність, про те, як знайти самого себе у розбитому на два табори німецько-польському світі, що його він сам називає «вічним Ґрюнвальдом». Роман можна читати як психологічний текст в історичних декораціях твардохівської «зґвалтованої Варшави», як філософський текст у психологічних декораціях розбитого на фрагменти хворого розуму, як історичний текст у філософських декораціях пошуків меж себе та Іншого. Роздвоєність — це те, до чого письменник вельми вдатний. Незалежно від того, що розраховуєте знайти (і неодмінно знайдете!) на сторінках особисто ви, — головною залишиться роздвоєність, без якої «Морфій» не може існувати.
Твардох шукає коріння польсько-німецького конфлікту, розколу та польсько-німецької ідентичності, живої в одній особі. Відмінність між патріотизмом і справжньою відданістю справі. Здоровим розумом і хворим розумом. Навіть у назві роману криється подвійність. «Морфіна» — це не просто наркотик, це одна з жінок, які прийшли у життя бонвівана Константи. Він уживає морфій, шукаючи в ньому забуття, але Морфіна продовжує пам’ятати замість нього. Наркотик у Твардоха — прокляття здорового, але надійна помічниця хворого розуму, здатна провести його найскладнішими ситуаціями без жодної подряпини.
Пройти крізь цей текст буде нелегко. Неможливо передбачити, який ефект він справить. Усе залежить від підготовки та готовності читача. Насправді це не найскладніший текст Щепана Твардоха. Але ризикну припустити, що найцікавіший. Як і в реальному житті, у ньому ховається така неймовірна кількість «але», що нормально осягнути їх навряд чи вийде. Єдиний спосіб прочитати «Морфій» повноцінно — це прочитати його не один раз. І навіть не двічі.
Ezra Pound,
Частина I
Розділ I
Голова. Сморід.
Голова тріщить. Язик задубілий, ніби всохлий, мертвий слимак. Піднебіння під кіркою заскорузлої слини. Голова тріщить. Пустеля. Сморід власного дихання.
Усе ж прокинувся? Прокинувся? Не прокинувся. Спати ще? Сон чи покладе кінець стражданням? Не покладе.
А вві сні… То був сон?
А все ж прокидається. Прокидаюся. Прокинувся. Очі печуть, вигрібаю з них грудки, вигрібаю пальцем, повіки закислі та склеєні. Розплющую. Де я? Не в себе.