Читать «Майстер реліквій» онлайн - страница 16

Наприклад, Папа Лев загилив дванадцять тисяч дукатів за ліцензію Альбрехтові на продаж індульгенцій за прикладання до мощей дванадцяти апостолів. Обурливо! Тисячу дукатів за апостолів'? Контр-оферта Альбрехта була — сім тисяч, сума міцно прив'язана до семи смертних гріхів. Вони зійшлися на десяти. Добалакалися до того, що сума встановлюється із розрахунку тисяча дукатів за одну з десятьох заповідей, загалом — десять тисяч.

Ціноутворення у галузі індульгенцій це, безумовно, складний та специфічний процес. Але, по-своєму, справедливий. Кожен повинен заплатити, щоб його гріхи були прощені, навіть королі і королеви. Та й архієпископи. Ці достойні люди мали платити двадцять п'ять золотих флоринів за індульгенцію. Абати, соборні прелати, графи, барони та інша знать — двадцять. Для нижчого дворянства — шість флоринів. Три для бюргерів і три для торговців. Для тих, у кого помірні доходи, — флорин. Оскільки наш Господь постановив, що царство небесне відкрите також і для бідних, ці нещасні можуть заробити його постом і молитвою.

Молитися — це ж не важко. Селяни можуть молитися в той час, коли працюють. А поститись їм навіть не потрібно, бо вони й так усе життя недоїдають.

Альбрехт, Тецель і Пфефферкорн завершили обговорення рукояті меча святого Маврикія. Тецель додав, що показав би її під час наступної процесії.

Дісмас не любив Тецеля, але віддавав йому належне як видатному (сказав би Шенк) — «персонажеві». Він займає не останні посади: великий інквізитор єресі у Польщі, верховний комісар індульгенцій германських земель Імперії. І, як годиться монаху-домініканцю, — діючий проповідник.

Тецель, за протоколом, мав прибувати у те чи інше місто на чолі урочистої процесії, несучи на вишиваній подушечці папську буллу щодо індульгенцій. Тим часом у центрі ринкової площі вивантажать, із гуркотом, важкий металевий сундук. І монах Тецель почне проповідувати, звертаючись до брязкоту монет. Він навіть склав вірш саме про це, який швидко став відомим:

Ледве-ледь монетка забряжчить, Душа з чистилища вмить полетить.

Дісмас був свідком цього кілька разів. Який перформанс! Він міг пригадати все майже слово в слово, з побожним трепетом.

«Послухайте, звертаються до вас Бог і святий Петро! Подумайте про спасіння ваших душ і душ померлих рідних. Священики, аристократи, купці, дівчата, матері, старі й молоді, заходьте до церкви Святого Петра.

Майте на увазі — кожен, хто покається, висповідається і зробить пожертвування, отримає повне прощення всіх своїх гріхів.

Прислухайтеся до голосів ваших дорогих померлих родичів і друзів, які благають вас, кажучи: „Бідні ми, бідні, так мучимося, але ти хочеш нас викупити за безцінь!“

Ви насправді не хочете? Відкрийте ваші вуха! Слухайте, як батько каже синові, а мати доньці: „Ми тебе народили, вигодували, виростили і виховали, залишили тобі спадок, а ти, такий жорстокий і черствий, не ладен звільнити нас за таку невеличку платню? Залишиш нас тут, у вогні? Не купиш за чверть флорина цю індульгенцію, щоб привести божественну і безсмертну душу до раю?“»