Читать «Між двох орлів» онлайн - страница 241

46

В Україні, порівняно з Московією, жінки користувалися більшою свободою та правами, закріпленими законодавчо, мали можливість отримати освіту. Але найбільш повний обсяг цивільних прав надавався вдовам. Таким чином, українське суспільство на цій царині було більш демократичним та прогресивним, ніж вважалося.

47

За даними дослідника архівів Юрія Мицика, від першого шлюбу Виговський мав п’ять синів та дочку Мар’яну. Від Олени – сина Остапа. Відомостей про синів від першого шлюбу немає. Про Мар’яну відомо, що вже в середині XVII ст. вона була у шлюбі з українським православним шляхтичем Михайлом Гунашевським. А Остап після смерті батьків жив у Польщі.

48

Навесні 1657 р. від Речі Посполитої був присланий посол Станіслав Беневський. Деякі історики вважають, що саме тоді склалися передумови до Гадяцького трактату 1658 р. – тобто сам Хмельницький розглядав таку домовленість як один з варіантів політичного залагодження суперечностей із Польщею, проте зробив ставку на союз із Семигородом та Швецією. Документи, які збереглися від цих перемовин, конкретної інформації не дають, але науковці вважають, що домовленості мали місце в усній формі – занадто ризиковано для обох сторін було довіряти такі плани паперу. Стиль листування між гетьманом і королем досить двозначний і побічно доводить правдивість цієї гіпотези.

49

Кацап – презирливе прізвисько, яким українці називали жителів Московії. За версією академіка Дмитра Яворницького, слово «кацап» має тюркське походження (від «kassap» – «м’ясник») і вживається в різних словосполученнях у значенні «м’ясник, живодер, люта, жорстока людина».

50

Карач-бей – ор-бей, воєвода татарської фортеці Ор-Капи (Перекопа) у 1658—1661 рр. Посада ор-бея була однією з найважливіших у Кримському ханстві.

51

Дейнéки – одна з назв збіднілих представників різних верств населення, які повстали проти заможних верств. Назва, ймовірно, походить від турецького «değnek» – «кий, палиця», через те що повстанці були озброєні переважно киями та рогатинами.

52

Чауш – посол османського падишаха.

53

Сеймик – станово-представницький орган шляхти окремого повіту в Речі Посполитій, на якому обговорювалися державні питання, після чого на загальний державний сейм відправлялася депутація.

54

Текст гаївки запозичений з праці професора Степана Килимника «Український народний рік у звичаях в історичному освітленні».

55

Посуд для дьогтю.

56

Так говорили про бідних дівчат, які не мали можливості вплітати багато стрічок у коси.

57

Придніпров’я, або Придніпровська Україна – історична назва правобережної частини сучасної України. У XVII ст. не було поділу України на правобережну і лівобережну. Лівобережну Україну називали Задніпров’ям. Для Московії Задніпров’ям була саме Правобережна Україна, а для Польщі – навпаки.

58

Від пол. tęsknić – нудьгувати.

59

Уривок процитовано з праці Михайла Грушевського «Історія України».