Читать «Король Літр (збірник)» онлайн - страница 5

Александр Сергеевич Подервянский

(Пиздить портрети шваброю, котру взяв у лорда-прибиральника.)

Отак по наглим пикам треба пиздить!Це суче сім'я Альбіон ТуманнийГаньбою вкрило аж по самі яйця!

(Помічає портрет Короля Літра)

А це шо за гандон?!

Перший сер.

То – Літр Четвертий,Шо заснував парламент двопалатний,Дав конституцію англійському народуІ на спір виїбав скаженого собаку,Такого страшного, шо люті каскадери,На нього дивлячись, наклали повні штані!Обичай національний наш англійській,Шоб на парі хуйню робити всяку,Він повернув собі на користь мудроІ виїграв таким чином королевство об'єднане британське!

Йорік.

Я віднині наказую декретом справедливим:Заборонити все статеве блядство!Всім козойобам, підарасам, лізбіянкам,А также фєтішистам й нєкрофілам,І з ними – всім, хто любить блядувати,Засунуть в жопу лома з нержавейкиЦей мій декрет – краеугольна цеглаПолітики внутрішній. ДрочитиТри рази на день – долг патріотичнийПеред вітчизною всіх чесних громадян!Цнотливо мастурбацієй займаясь,Почистимо ми наш народ їбучийВід скверни блядства смрадного! Ура!

Всі сери кричать: «Ура!» і синхронно, по-военному, дрочать. В наступившему апофеозі масової мастурбації чути самотнії звуки баяна До тронного залу входять Літр і Кент з мішками, пляшками шмурдяку і баяном. Кент сумно грає «Падмасковние вечера».

Літр.

Іграй, мій Кєнте, ці мотиви предків!Шоу борні з суворою природойВикраювали час для ораторійІ плакали в своїх вонючих норахВід естетичного екстаза.Дінозаври, жорстокі павіани, крокодили,Послухавши ті лагідні балади,Робилися, як ніжні пмназістки.І замість м'яса – білі хризантемиЖували, обливаючись сльозами…

Йорік.

Чого ти ходиш тут, розпусний старець,І заважаєш нам робить священнодейство?!?Дрочи! Інакше ми з тебе здеремоТвою мохнату шкіру зашкарублуІ будемо вмакати м'ясом свіжим в вапно безжалісне!

Літр.

Колись. усраку п'яний,Я виїбав стару дебільну хуну,Мандрівницю безумну. Я сіфонаВід неї підхопив і лікувавсяУ Баден-Бадені на водах мінеральних,її синка віддав в дебільну школуК дегенератам на харчі казенніІ в циркове училище по блатуПристроїв, шоб на блазня він учився.І той потворний мій сперматозоїд,Розрісшийся в горбатого урода,Зробив-таки кар'єру нєхуйову!Діти-діти! Ці квіти лісові благоуханні,Шо щастя нам дають, я їх їбатиЗавжди любив! Бо приносити радістьВ цій формі безкорисній —Це кредо моє творче.Любий сину! Іди сюда, урод талановитий!Я темпераментно їбати тебе буду,Шоб ріс ти здоровенький і неглупий!

Літр біжить до Йоріка з явним наміром його виїбати. Наляканий Йорік кидав Літра тронними подушками. Цю веселу буфонаду обриває грізний окрік Гонерільї, шо щойно прийшла разом з сестрами.

Гонерілья.

От бач, як розважається, проклятий!А ми чекати маємо на кашу,Голубки три голодні сизокрилі!Ти, йобнутий папаша! Скіки ждатиТебе ми будем, поки ти склопосуд здавати будеш?

Літр.

Любі мої дітки! Ви почекайте трохи, поки братаЯ вашого їбати буду сумно,Пригадуючи юність романтичну!

(Говорячи се, Літр здирає з Йоржа галіфе.)