Читать «Король Літр (збірник)» онлайн - страница 6

Йорік

(несамовито верещить).

Рятуйте, сери добрі! ПідарасаІз мене хоче Літр зробить їбучий!

Мент набрасується на Літра ззаду і прийомом самбо закручує йому руку за спиною. Заарештованого у такий спосіб Літра осмілілі сери пиздять шваброю.

Йорік.

Ага-a! Спіймався. хтивий павіане!Ми кару лютую придумаєм тобіЗа всі твої паскудства!Блядовитих дівчат твоїх розріжем на шматочкиІ будем годувать – шоб ти сказився, —Тебе частинами їх курв'ячого тіла!

Гонерілья (налякано).

Нема нічого спільного між нами.Я бачу в перший раз цього маньяка.

Рейгана.

Я теж його не знаю, мій королю!Але Корделія частенько з ним їблася!

Корделія.

Їблася, так і шо? Ібеться гніда,Їбеться вош і бабка Степаніда!Я помилялася в світогляді своєму.На мене вплинула розпуста буржуазна.Але тепер, осяяная сяйвом ідейного прозріння,Я дрочити сумлінно буду Англії на користь.Я на пизду краплину валєр'янкі кокетливо наллю,А потім кицю пущу лизать полезное лекарство.

Рейгана і Гонерілья.

І ми! І ми!

Йорік.

Хвала жіноцтву!

Всі сери кричать: «Ура!», радіють і на радощах плачуть. Ніким не помічений до тронного залу тихо крадеться Привид. Книгу «Тімур і його команда» він держить в зубах, а руками тягне за роги старого вонючого цапа. Він нишком підкрадається до Літра і з усією силою пиздить його книгою «Тімур і його команда» по голові. Від несподіваного удару всі охуевають.

Привид.

Ха-ха-ха-ха! Гадали, шо я мертвий,Трясу мудями в пеклі потойбічнім?!А ви – горілочку п'єте і баклажаном солодким снідаєте.Дурні поцоваті! Я вічно будужить,Бо не буває таке, шоб Привида хто-небудь запиздячив!Це вам усім піздєц настане скоро!Ха-ха-ха-ха! Ги-ги! Ням-ням-ням-ням!Я цапа вашого пиздячив по дорозі,Я мордував і в ніс його, і в рота!Тортури охуєннії придумав для вас я,А на йому тренувавсь!

Цю неприємну похвальбу раптово нарушае цап. Дико мекнувши, він пиздить Привида рогами в сраку. Привид пада мертвий.

Літр.

Оце герой, товариш бородатий!Я пропоную його на посаду мілорда-канцлєра!

Йорік.

Замовкни, пиздоболе, це – провокація!Твій цап – шпигун німецький!Він показав дорогу супостату до штабу нашого.Йому й тобі – піздєц!

Корделія.

Я пропоную в гандона їх засунуть, мій королю!У мене є гандон із Сінгапура,Чи, може, із Ганконга, еластичний!У нього і бугай залізти зможе.Ми зверху їх зав'яжемо, а самі —Дивитись будем на тортури страшніЧерез резину світлу і прозору!

Корделія вийма з пазухи гандон і надуває його до потворних розмірів.

Починає тихо грать баян. Під звуки баяна Літра з цапом зав'язують в гандон.

Деякий час гандон сам плигає по сцені і мекає, потім застигає на місці Тихо звучить мелодія «Падмасковниє вєчєра».

Йорік.

Накрилася пиздою та епоха,Шовзад тягнула нас.

Рейгана.

Я присягаюсьВіддать життя своє на користь людству!Я буду грамоті учить, а не паскудству!

Гонерілья.

Я в авіацію піду. І буду пиздитьНа дельтаплані бистрому шпіонів!

Входять два жлоби. Вони несуть картину «Три богатиря». Картина страшна

і велика, нести її жлобам важко. Несподівано картина виривається у них із рук і, як хвиля цунамі, припизджуе усіх.