Читать «Король Літр (збірник)» онлайн - страница 3

Александр Сергеевич Подервянский

Едмунд.

А шо таке кунхву?

Едгар.

Борьба садистів.Тож втретє наш учитель викликає.– Де правда, йобані кретини, імбецили,Олігофрени і мікроцефали,Ібать у жопу вас каленим хуєм?Тут наче шось мене вперед штовхнуло:– У жопі! – заволав я відчайдушно.Дивлюсь – дідусь всміхнувся лагідненько:– Не можете, шакали, без підказки!Не згледівся, як дідуганів фалосВже танцював мазурку старовиннуВ моєму анусі…

Едмунд.

Коли це сталось?

Едгар.

Бувя в китайському полоні. Альбіон ТуманнийКолись з Китаєм воював завзято.В полоні опинившись, став я дзена штудіювать старанно:– Сак'я Муні! Мудило скам'яніле, поможи намДать ладу Англії, туманній батьківщині!

Обидва суспільних діяча побожно складають руки. В цю ж мить з диким реготом і виттям на сцену вбігає Йорік Він зовсім голий Його потворна постать відбиває страшну тінь на стелю. В одній руці у Йоріка Заратустра, другою рукою Йорікдрочить Всім страшно.

Дія третя

Пункт при йому склотари. Біля пункту стоять ханиги з кошиками і пиздять.

Входить Король Літр і Кєнт, згинаючись під мішками з тарою.

Літр.

Спасібо, любий Кєнте. дружедобрий!Не надірвав ти часом собі пупа?

Кєнт.

Нє. Дякую, припєздяний дідуню.Все харашо.

Літр.

Дивись. мій сину любий.Сто алкоголіків стоять єдиним фронтом!В очах – звитяжні кольори червоніБлищать, як блискавиці, руки синіТанцюють, як китайські баядериУ бардаках Шанхая!

Кєнт.

Люди славні. Багато ветеранів сивочубих.І їх падруг, кремезних і негордих. —Вони слухняно, з дотепом кмітливимВ момент ісполнять всі бажання ваші.

Літр.

А! Хай в пизду ідуть! Ще не хваталоМені лічить під старість мандавошки!У мене доньки є для тих ексцесів.Ще – старий цап, товариш бородатий.Ми разом з ним гуляєм по алеямФранцузьких парків, дивимся на місяць,Співаємо пісень, і соловейкаМи слухаєм, аж потім їбемось.

На майдан зверху плавними кругами планірує Привид В руках у Привида авоська з пляшками з-під «Л иманського червоного», під пахвою – книга «Тімур і його команда». Одяг на ньому – традиційний одяг привида біле простирадло в крові.

Привид (зловісно регоче).

Ха-ха-ха-ха! Невдовзі та година,Коли нарід тупим сосновим коломІбать вас буде в жопи буржуазні!

Кєнт (по-юнацькому, захоплено і дещо наївно).

Оце і є свобода довгожданна?Припиздєна богиня мармурова,З відбитими руками, безголова крилата блядь,Летюча гордість наша?!

Літр.

Ні, юний друже, то звичайне падло,Яке наділо грязне простирадло.На йому целку хтось їбав, а може —Зарізали когось, а потім – дельтапланаІз його змайстрував народний вмілець.