Читать «Коріння Бразилії» онлайн - страница 78

Сержіу Буарке ді Оланда

3. Відраза до економічних чеснот

Моральні якості, потрібні для ведення справ комерсантам, природно, відрізняються від ідеальних чеснот благородного класу, оскільки першим передусім потрібна довіра, а останнім — слава й репутація. Це насамперед прагнення отримати зиск, протиставити лицарську та придворну честь професійній чесності та сумлінності, а особистим зв’язкам і персональним правам — дедалі вищу раціоналізацію життя.

Сталося так, що саме стійка відраза до всіх проявів раціоналізації світоустрою та внаслідок цього втрата особистості були й залишаються однією з незмінних рис іберійських народів. Багато комерсантів з інших країн світу знають, що для отримання гарантованої вигоди від операцій з португальцями й іспанцями необхідно встановити з ними більш тісні зв’язки, аніж формальні стосунки, зазвичай притаманні для укладання угод і контрактів. Чудовою ілюстрацією цього є історія, наведена Андре Зігфридом, яку ми цитували в іншій частині нашої книжки, про одного філадельфійського торговця, котрий переконався, що для завоювання клієнтів у Бразилії чи в Аргентині спочатку треба зав’язати з ними дружні стосунки.

Як зазначає один спостерігач, розповідаючи, зокрема, про Іспанію та іспанців, «від друзів можна вимагати все й одержати все, і подібною взаємодією пронизані всі соціальні відносини. Якщо хтось бажає отримати щось від когось, то найкращий засіб домогтися бажаного — встановити дружні відносини з цією особою. Подібний метод застосовується навіть і тоді, коли йдеться про надання послуг: тут категорична наказовість уважається у вищому ступені неприйнятною. У результаті відносини між господарем і працівником зазвичай набагато дружніші, аніж будь-де в світі».

Увагу того ж самого спостерігача й тонкого психолога Альфреда Рюля привернув також той факт, що, на розсуд іспанців, цілком природним уважається отримання певних персональних переваг за посередництва осіб, з якими у них встановлені теплі або товариські стосунки. Навіть більше, іспанці не розуміють, як людина, котра обіймає певну публічну посаду, може припинити надавати друзям і родичам послуги, пов’язані з цією посадою. Від представників влади вони також вимагають занадто гуманних почуттів. Як по-іншому можна пояснити, запитує він, те скрутне становище, в якому опинилися залізничні компанії через лавину замовлень на безкоштовні квитки або на квитки зі знижкою, які на них посипалися саме від представників найзаможніших класів?