Читать «Коріння Бразилії» онлайн - страница 51

Цей приклад пояснює лише одну зі сторін іспанської колонізації, чудово ілюструючи творчу силу, яка живила цей процес. Це не означає, що творча воля повсякчас відрізняла зусилля іспанців, що гарні наміри завжди перемагали над всіма іншими та над інерцією людей. Але, беззаперечно, завдяки цьому їхня праця суттєво відрізнялася від діяльності португальців у Бразилії. Можна було б сказати, що португальська колонія була таким собі звичайним перевалочним пунктом як для уряду, так і для підданих. До речі, ще в ХІХ сторіччі саме таке враження про нашу країну склалося у Костера. Іспанці, своєю чергою, продовжували в Новому Світі одвічну боротьбу з невірними, а те, що Колумб прибув до Америки саме у рік падіння на території Піренейського півострову останнього оплоту арабів, виглядає не як збіг, а радше як розрахунок Провидіння, метою якого було вказати на необхідність нерозривності між одним зусиллям та іншим. Під час колонізації Америки іспанці, навчені досвідом, природно відтворювали процеси, які вже застосовували в ході колонізації своїх земель у метрополії після вигнання з неї нащадків Магомета. До того ж слід додати той значущий факт, що клімат у тих регіонах Американського континенту, які відійшли до іспанців, у цілому був достатньо сприятливим. Велика частина цих регіонів розташована поза тропіків, а інша — на значній висоті. Навіть у місті Кіто, тобто на лінії екватора, андалуський емігрант опинявся у місці, де протягом року тримається одна й та сама температура, яка не перевищує ту, до якої він звик на своїй батьківщині.

Великі населені пункти, які іспанці зводили в Новому Світі, розташовані саме у таких місцях, де висота дозволяє європейцям, навіть у найспекотніших зонах, насолоджуватися кліматом, до якого вони звикли у своїй країні. На відміну від колонізації Бразилії, яка була радше прибережною та тропічною, іспанська колонізація нібито добровільно уникала морського узбережжя, віддаючи перевагу внутрішнім територіям і плоскогір’ям. До речі, в правилах відкриття та заселення існують прямі рекомендації щодо цього. Законодавець каже, що не слід обирати місця для населених пунктів на узбережжі океанів через небезпеку корсарів і нездоровий клімат, а також через те, що місцеві мешканці не придатні до обробки землі та не мають гарних звичаїв. Тільки у разі існування дуже добрих портів можна зводити населені пункти вздовж лінії океану, але навіть і в такому випадку тільки ті пункти, які дійсно є необхідними для забезпечення в’їзду, торгівлі та захисту території.