Читать «Загадка дивного кохання» онлайн - страница 92

User

його загибелі. Одна з них, що на вечірці в домі його першої

нареченої Оксани, після чаркування почалася дискусія, а

відтак перейшла в сварку і хтось із компанії вдарив Павла

фляшкою по голові. Павло, втративши свідомість, впав на

диван, а всі подумали, що він, сп’янівши заснув. Аж вранці

його колишня наречена Оксана зрозуміла, що то не сон, а

Павло уже не дихає. Викликала «швидку», якою відвезли

труп у морг.

Сама ж Оксана розповіла іншу версію його смерті.

Казала, що він у той день зустрів її на вулиці і запросив у

кафе, щоб поговорити з нею. Говорили переважно про дав-

номинуле, а ще просив, аби вона простила йому заподіяні

їй ним гріхи і казав, що від неї йде дуже позитивна енер-

гія. Говорив, що надто стомлений життям і скоро помре,

попросився до неї на нічліг. Уже, будучи на її квартирі,

повторив про свою передчасну смерть. Вона поклала його

спати, а вранці підійшла до нього, а він уже не дихав, під-

няла його голову і сльози бризнули на його обличчя. Викли-

кала «швидку» і труп забрали на експертизу.

157

Про все це Оксана Івасюк описала в своїй повісті «Сянка»,

що вийшла друком у видавництві «Сполом» у 2009 році. А в

серпні 2009 року помер у лікарні Віталій Микульський, який

був близьким товаришем і наставником багатьох львівських

літераторів, організатором і довголітнім головою Україн-

ської асоціації письменників Західного регіону.

Пам’ять про життя і творчість Павла Федюка житиме

довго серед тих, хто його знав особисто або читав його твори.

ВОНА СПІШИЛА ЖИТИ

Боюсь не смерті я, о ні!

Боюся щезнути навіки.

Хочу, щоб труд мій натхненний

Коли-небудь побачив світ.

М. Лермонтов

Весела, радісна, красива, в розквіті таланту і фізичних

сил – живи, радій, втішайся світом, даруй свою любов коха-

ному, народжуй дітей, твори поезію і гордо йди поміж

людьми, живи на повну! Здавалося, довго буде так тривати,

та раптом все зникає в одну зловісну мить, коли прожито

втішно на цім світі лише 27 літ. Невблаганна, страшна

смерть душить подих людини, і лише безсмертна душа спо-

кійно покидає тіло і мандрує туди, куди показує їй дорогу

Господь. Ніхто Йому й ніколи не зможе стати наперекір, бо

Він – Отець Всевишній, справедливий і знає, що кому нале-

жить мати і як довго на цім світі жити.

Українська поетеса Рута Вітер (Юлія Пігель) (08.11. 1981 –

14.09.2008) була наймолодшою на той час членкинею у

Львівському відділенні Національної спілки письменників

України. Народилася у Львові, закінчила Львівську ака-

демію мистецтв і аспірантуру при кафедрі моделювання

костюмів у цьому ж вузі.

Звідки ж таке незвичне ім’я і прізвище поетеси? Рута –

багаторічна трава, а вітер завжди любить свободу. Молода

дівчина любить дощ, бо:

Дощ – померлих людей тихі сльози.

Їхній гнів – блискавиці і грози.

158

Поетеса вірила в реінкарнацію людини і вважала, що «у

попередньому житті, мабуть, дощем я була, та час минув і

я про все забула».

Герої і героїні її творів незвичайні особистості і мають

космічне походження. Навіть кохання у поетеси – воістину

космічне.

Героїні її віршів – особистості з космічними якостями.