Читать «Загадка дивного кохання» онлайн
User
Михайло Базар
ЗАГАДКА
ДИВНОГО КОХАННЯ
Роман, оповідання, есе
Дрогобич
По́світ
2017
УДК 821.161.2
Б 17
Базар М. Загадка дивного кохання. – Дрогобич:
Б 17 По́світ, 2017. – 184 с.
ISBN 978-617-7401-85-7
У романі «Загадка дивного кохання» простежується життя
молодих людей: Лесі, дівчини-ліліпутки з особливими потре-
бами, і Юрка, здорового хлопця, що в день свого весілля на грунті
ревнощів скоїв важкий злочин, за який був покараний тривалим
ув’язненням. Але покара здалася йому не співмірна злочину, і він,
порадившись із духівником, наклав на себе покуту – почав догля-
дати хвору дівчину.
Між молодими особами зав’язалось платонічне кохання, яке
тривало півтора року, аж до смерті дівчини, що настала через
кілька днів після її вісімнадцятиліття, а Юрко невдовзі одружу-
ється з її матір’ю.
М. Базар у романі звертається до розуму і совісті читачів,
надіючись викликати в них співчуття і співпереживання до знедо-
лених людей, яких так багато у наш час.
В оповіданні «Трагедія зимового вечора» автор показує, як
гірко карається батько загиблого хлопця-школяра за те, що не
признався йому про своє біологічне батьківство.
В есе автор торкається морально-етичних проблем.
УДК 821.161.2
ISBN 978-617-7401-85-7
ЗАГАДКА ДИВНОГО КОХАННЯ
Леся дивилася з вікна на людну вулицю, а в обличчя їй
усміхалося сонце, що тільки-но викотилося з-за горизонту.
Вона теж усміхнулась, і на мить замружила очі. Хвилева
втіха враз переповнила душу жалем, через те, що сама не
може вийти до людей, і тут же витерла кулачком набіглі
сльози. Їй здалося, що із сльозами втікають од неї невтішні
думки. Зирить у вікно – така сама картина, як учора і поза-
вчора: автомобілі, люди кудись поспішають, наче їх хтось
невидимий підганяє. «І для чого так поспішати?» – поду-
мала дівчина й почала марудитися. У піднебессі побачила
маленьких пташок, які зграйками повільно літали в пові-
трі, наче зігрівалися від нічної прохолоди теплим раніш-
нім сонцем. Із відкритої кватирки відчула пахощі зацвілих
дерев, на яких уже з самісінького ранку гуділи працьовиті
бджілки, збираючи квітковий мед. Дивиться у вікно й від
швидкого руху автомобілів в її очах аж мерехтить. А троту-
аром поволі йдуть до школи маленькі хлопчики і дівчатка,
тримаючись за руки матерів.
Леся ніколи не ходила до школи. І не тому, що розумом
не вдалась, а через свою фізичну ваду. Уже після двох років,
які проминули від її народження, батьки зрозуміли, що їхня
дочка не така, як інші діти такого ж віку, відстає у фізичному
розвитку, але ще надіялись, що з часом щось зміниться на
краще, почне їхня донечка рости, збільшить свою вагу і не
треба буде її годувати з ложечки, а сама зможе тримати
в руках іграшки або хоч ту ж саму ложечку. Минуло ще
два роки після народження, а вона перестала зовсім рости
і залишилась маленькою крихіткою. Та головне, що не
могла не тільки ходити, а навіть довго сидіти, лише в руках
мала силу, але швидко стомлювалася і переважно лежала в
ліжечку. Батьки звертались до багатьох лікарів, щоб допо-
3
могли дочці, але ніхто з них не міг нічим зарадити. Лише в
