Читать «Загадка дивного кохання» онлайн - страница 7

лася, то в природі є різні люди, не кожен може похвали-

тися своєю статурою. – Вона навмисно почала говорити про

щось далеке від кохання, аби дочка не тішила себе дурни-

цями.

Ніби, вгадуючи материні думки, Леся призналась, що

теж закохалась у нього, незважаючи на те, що він старший

за неї на 12 літ.

– А чому він досі не одружився? – спитала мати.

– Казав, що був одружений, але дружина його зра-

дила, і він довго не міг отямитись од невдалого одру-

ження, а тепер, побачивши мене, сказав, що відразу зако-

хався, бо моє обличчя схоже на його колишню молоду

дружину.

«Морочить їй голову, вішає «локшини» на вуха, а

вона відразу повірила якомусь пройдосі, що хоче насміха-

тися над нещасною дівчиною», – подумала мати, але ска-

зати дочці про це не наважилася. Вона завжди вела з нею

розмови тактовно, наче із здоровою особистістю, яка має

лишень інші потреби, аніж її ровесниці.

Ввечері, коли дочка заснула, то мати розповіла чолові-

кові про ранішню розмову з дочкою.

Іван Петрович як вчитель біології не здивувався,

почувши жінчину розповідь. Він багато начитався медич-

ної літератури про генетично обумовлені хвороби і пер-

спективи їх лікування, але сам прийшов давно до вис-

новку, хоч про це й говорили йому лікарі, що медицина

сьогодні ще безсила допомоги таким хворим, як його

дочка.

– Нема тут чогось дивного. Інстинкт розмноження

властивий кожній особині живої природи, незалежно в

12

якому стані вона перебуває. Поглянь лише на рослини.

Навіть потовчені, об’їдені травоїдними тваринами намага-

ються дати плід, цвітуть, а відтак появляється зав’язь і зго-

дом достигає плід. Глянь на своєму клаптику огороду, що

біля нашого будинку: общипана цибуля, здається, засох-

нула, а ж ні, виростає цибух, з якого буде насіння. Яке те

насіння, то вже інше питання. Згадай, як кілька років тому

на нашій дачі буревій зламав стареньку яблуню. Здава-

лось, що вона всохла впродовж зими, а весною, на подив

усім, деякі гілки розцвіли, дали смачні плоди. Або коти

різного кольору, великі й малі – приходить березень, – і

вони шукають собі пару. Своїм нявканням, що нагадує

плач дитини, заманюють до себе кітку для розмноження.

Те саме відбувається у людей. Кожна людина хоче зали-

шити після себе якийсь добрий слід чи пам’ять. Хоча в

декого з потомків пам’ять буває така коротка, що аж страх

бере. Помирають дід, баба і вже ніхто з онуків навіть не

згадує про них, хоча вони виховували їх маленькими, та,

видно, чогось не догледіли, не вселили їм поваги до пред-

ків. Я так гадаю, що в нашої дочки прокинулось почуття

виконати свій біологічний обов’язок. Це закладено в люд-

ських генах і передається з покоління в покоління з неза-

пам’ятних часів. То лише ми з тобою свідомо стримуємо

себе від ще одного потомства, боячись, що може повтори-

тися попереднє нещастя.

– Все одно треба з нею якось делікатно поговорити на

цю тему, щоб вона не брала собі дурного в голову, – каже

мати.

– Для неї це не звичайне шалапутство і тут треба нам

бути дуже обережними у розмові, бо може статися в неї

нервовий припадок, а так хай собі мріє про кохання з хлоп-

цем, який їй щось обіцяє. Це не значить, що він завтра при-