Читать «Загадка дивного кохання» онлайн - страница 27
User
метод, але спробувати можемо, – сміється дівчина.
Цю розмову почула мати із сусідньої кімнати і при-
йшла до них, щоб продовжити розмову, притулилась до
хлопця, поцілувавши в щоку і каже:
– Будь з нею обережний, бачиш, яка вона крихітка.
– Розумію, я прийшов до неї не для того, щоб займатися
сексом, та ще й нетрадиційним методом, а щоб кохати, а
кохання має свої нюанси, видозміни. І ви, як жінка, що вже
багато чого бачила, маєте про це знати. Хочу не добавляти вам
горя, а щоб ваша дочка зазнала того, що в такому віці отриму-
ють її ровесниці. Тому не перечте їй в такому задоволенні. У
нас буде з нею не фізична близькість, а духовна, платонічна.
Юрко знав, що якийсь час він буде позбавлений мати
інтимні зв’язки, а з Лесею у нього можлива лише роман-
тична любов. Пристрасне кохання було в нього з дівчиною і
тривало недовго. Тепер йому здавалося, що воно пройшло
повз нього, лише торкнулося крилом і зникло, залишивши
тільки біль, розчарування і неспокій.
Лесина мати, ніби відчула його внутрішню тривогу, і так
ніжно стала куйовдити його жорсткий чуб і ще раз торкну-
лась губами його жорсткої щоки. А він шепнув їй на вушко:
– Осіб до сорокарічного віку, кажуть, треба цілувати
лише в губи, а ви…
Вона усміхнулася і хитнула головою на знак згоди, але
тут же віддалилася від нього.
З недавнього часу, а саме відтоді, коли почала працю-
вати, стала для нього наче матір’ю, якої він не пам’ятає.
Інколи йому так хотілося комусь сказати – «мамо». Тепер
Сніжана Павлівна і її хвора дочка наче злились в одній іпо-
стасі: наречена, мама, жінка.
– Ну то розкажи мені про того Платона, що вигадав
таку незвичну любов, – сказала Леся.
– Отож слухай, – почав розмову Юрко, коли мати пішла
на кухню готувати вечерю. – Платон – давньогрецький філо-
соф, що жив у четвертому столітті до нашої ери, у своїх
46
філософських трактатах пропагував духовну любов і через
це згодом її стали називати платонічною, тобто любов душі
і серця без фізичного контакту, а люди, що займаються
такою любов’ю, називаються асексуали, тобто такі, що не
займаються сексом і в той же час зазнають задоволення.
– То виходить, що в нас – платонічна любов?
– Так, – каже Юрко, – любов наша щира, чиста і лише
треба нам спрямувати свій розум в цьому напрямі, адже
таким коханням займаються дуже і дуже багато людей у
світі.
Леся здвигнула плечима і мовила стиха:
– Що ж, нехай буде по-твоєму. Мені, направду, й так
добре з тобою, одного боюсь, щоб ти не втік од нас, від мене.
– Я буду з вами стільки, скільки ви цього захочете, – ска-
зав голосно, аби його слова почула її мати, що поралася
уже на кухні.
***
Цього вечора вони довго очікували Івана Петровича.
Леся уже спала міцним сном, а Юрко і її мама про щось
розмовляли.
– Я так і досі не можу зрозуміти, що керує тобою, коли
ти доглядаєш нашу дочку, називаючи її своєю нареченою,
але мусиш зрозуміти народну мудрість, що «шила в мішку
не втаїш». Нас тут ніхто не чує, то признайся, чи робиш
це навмисне, щоб потім розказувати про свої пригоди, чи
дістав від когось завдання вкрасти дівчину на органи?
– Ні, я не такий, як вам здається. Судіть мене, карайте,