Читать «Загадка дивного кохання» онлайн - страница 24

User

рим різні ін’єкції або просто навідуватися до них. Ця робота

була для неї цікавою, бо кожного дня зустрічалася з багатьма

людьми, слухала розповіді про їхні долі і це вселяло їй віру,

40

що в світі є так багато чогось такого, якого донедавна вона собі

не уявляла. Приходила додому бадьорою, розказуючи, що

бачила і чула цікавого впродовж робочого дня.

– А ми теж задоволені прожитим днем: були на вулиці,

розмовляли з сусідами, читали вірші улюбленої поетеси, –

каже Юрко, – а Леся сьогодні вивчила деякі вірші напам’ять.

Дівчина любила слухати вірші сучасних поетес і поетів.

Отак двічі почує прочитане і майже слово в слово може пов-

торити. У пам’яті довго тримає почуте, а потім роздумує про

зміст і сама щось шепче. Обоє любили дивитися, як сідає

сонечко за небокраєм, палає на заході небо, наче хтось його

навмисне підпалив, і вогняні язики тягнуться аж до неба.

Хлопець запримітив, що мати осяювала його вдячним

поглядом і навіть за хвильку підійшла до нього, пригорнула

його голову до своїх грудей, примовляючи:

– Я вдячна тобі за ті клопоти, що ти свідомо звалив на себе.

– То не клопоти, – почула голос дочки. – У нас з Юрком

любов і ти це добре знаєш.

Юрко усвідомлював, що нема між ними справжнього

кохання, бо вони обоє перебувають у різних фізичних і

фізіологічних умовах: у Лесі давно пробудився сексуальний

інстинкт, а це не що інше, як вплив на організм статевих

гормонів і вимагає, щоб між ними відбувалися інтимні сто-

сунки. Він у такій ситуації веде себе коректно, розказуючи

дівчині різні історії десь почуті чи прочитані. Деколи навіть

думав в усьому признатися їй чому він біля неї, але побо-

явся, що вона може неправильно його зрозуміти, впасти в

розпач, і тоді годі буде виконати місію, з якою прийшов до

неї, а власне, щоб спокутувати свій тяжкий гріх.

– Гадаю, ви вже переконалися, що я не маю жодних

злих намірів, щоб вчинити якусь пакість. Тепер я на це

нездатний, – сказав Юрко.

«А яким був колись?» – хотіла спитати мати, та відкрила

рот, щоб заговорити, але вмовкла на півслові.

Хоч минуло вже кілька тижнів, як Юрко живе у них,

але батькам було ще трудно усвідомити, чи робить він це з

41

благородних мотивів, чи спокутує якийсь гріх, хоче добрим

вчинком компенсувати заподіяну комусь шкоду. Сама пове-

дінка хлопця і їхня інтуїція підказували їм про це.

Батько радився з дружиною, як обом поступати надалі,

боячись, що залишивши дочку наодинці з ним, може тра-

питися непоправне, про яке вони часто говорили впівголоса

між собою. Швидко минали теплі дні, а батьки так і нічого

не могли придумати, що керує хлопцем у його безкори-

сливих діях. Та цього разу батько, не порадившись із дру-

жиною, рано-вранці вирушив у дорогу. Поїхав у те місто,

звідки прибув Юрко. На автобусній станції найняв таксі і

попросив водія завезти його по вказаній адресі. Дорогою

завів розмову про Юрка, але молодий водій такого чоловіка

не знав. Квартира, до якої прибув, була на замку. І він почав

шукати тих, хто мешкає в одному й тому ж під’їзді. Вийшла

відразу в коридор жінка середніх літ і охоче стала розпові-

дати про жильців зачиненої квартири.