Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 80

Проте Лейсі вважала, що його енергія її підбадьорює, навіть стимулює. Брат веселив її, хоча вона все ще боялася сміятися. Та коли вона черговий раз прокинулась, то побачила, що він стоїть біля її ліжка й витирає сльози.

О шостій зайшла медсестра Ретчед і оголосила, що її зміна закінчилася. Вона запитала у Гантера про його плани, але той був непохитний у своєму рішенні:

— Я нікуди не піду. Саме тому я поставив цей диван тут. Якщо взяти до уваги, скільки коштують ваші послуги, ви могли б надати мені щось зручніше за цю поганеньку розкладну софу. Я маю на увазі, що навіть бісова армійська розкладачка зручніша.

— Я вдам, що не чула цього, — відповіла медсестра. — Побачимося вранці, Лейсі.

— От стерво, — пробурмотів Гантер їй услід досить голосно, щоб вона могла це почути, зачиняючи за собою двері.

На обід Гантер згодував сестрі морозиво й желе, хоча сам нічого не їв. Вони дивилися удвох старі серії «Друзів», поки Лейсі не втомилася. Коли вона заснула, Гантер повертався у своє лігво і продовжив вистукувати на клавіатурі електронні листи, ні на мить не збавляючи ритму.

Вночі медсестри кілька разів заходили в палату. Спочатку Гантер бурчав, що вони створюють забагато шуму, але згодом заспокоївся, коли гарненька медсестра, та, яка йому подобалася, підсипала йому в каву снодійного. Тож опівночі він уже хропів на тій же поганенькій розкладній софі.

У п’ятницю вранці Лейсі почала крутитись і стогнати. Вочевидь, сон, який вона бачила, був не з приємних. Гантер узяв сестру за руку й почав заспокоювати, шепочучи, що все буде добре, що іще трішки — й вона буде вдома. Лейсі різко розплющила очі. Вона важко дихала.

— Що сталося? — запитав Гантер.

— Води, — попросила Лейсі. Відпила ковток через соломинку, після чого брат витер їй губи, тоді сказала: — Я бачила його, Гантере, я бачила вантажівку перед зіткненням. Г’юго закричав, і я глянула вперед — просто перед нами було яскраве світло. А тоді настала темрява.

— Молодець. Ти пам’ятаєш якісь звуки? Можливо, удар від зіткнення чи вибух подушки безпеки перед обличчям?

— Можливо, я не впевнена.

— Ти бачила іншого водія?

— Ні, нічого крім світла, сліпучого світла. Це сталося так швидко, Гантере. Я не мала часу, щоб зреагувати.

— Звісно, не мала. Це не твоя провина. Пікап їхав по зустрічній смузі.

— Справді, так усе й було.

Лейсі знову заплющила очі. Минуло ще кілька секунд, перш ніж Гантер усвідомив, що вона плаче.

— Все добре, сестричко. Все добре.

— Г’юго ж насправді не помер, правда, Гантере?

— Ні, Лейсі, він помер. Тобі доведеться це прийняти й повірити.

Сестра плакала, здригаючись, і він не міг нічого із цим вдіяти. Гантер співчував Лейсі, адже загинув її товариш. Врешті, дякувати Богу, вона заснула.

Розділ 16

Після ранкової хвилі візитів лікарів, медсестер і санітарів настало затишшя і Гантер мав змогу попрацювати над своїми угодами. Лейсі з кожною годиною ставало краще. Набряк на обличчі зійшов, але синці ще залишалися, тільки змінили свій відтінок. Близько дев’ятої години приїхав Майкл Гейсмер. Побачивши, що палата Лейсі перетворилася у такий собі компактний офіс, він був просто приголомшений. Дівчина вже прокинулася і пила теплу каву через соломинку.