Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 31

— Вам відомо про корупцію в казино? — запитала Лейсі.

Мейс відклав слухавку і знову почав пригладжувати волосся так, наче питання завдавало йому болю. Таку нерішучість можна було пояснити тим, що він уже не знав, у що вірити. Потім підняв слухавку й відповів:

— Нагадую, що казино з’явилося за кілька років після мого ув’язнення. Потім я ним уже не цікавився.

— Ну ж бо, містере Мейс. Ви говорили, що це маленьке плем’я. Таке велике казино для маленької групи людей. За таких умов неможливо зберігати таємниці, а чутки поширюються дуже швидко, — підбадьорив його Г’юго.

— І не кажіть.

— Невже ніхто не чув про те, що там нелегально відмивають гроші? За приблизними оцінками, «Ключ до скарбів» приносить півмільярдний дохід, 90% цієї суми — готівкою. Якщо вірити нашим джерелам, банда організованих злочинців співпрацює з індіанськими лідерами. Разом вони згрібають гроші, як навіжені. Ніколи такого не чули?

— Можливо, я й чув якісь плітки, але це не означає, що мені щось відомо.

— А кому тоді відомо? З ким ми можемо поговорити? — запитала Лейсі.

— Якби у вас не було хороших інформаторів, ви б мене не знайшли. У них і запитайте.

Лейсі та Г’юго перезирнулися. В уяві обох одразу виник образ Грега Маєрса, який плаває на своєму човні десь на Багамах. У руці він тримає холодне пиво, а з приймача лунає голос Джиммі Бафетта.

— Ми це зробимо трохи пізніше, — запевнив Г’юго. — Але зараз нам потрібен хтось із місцевих, хтось, хто знає казино.

Мейс похитав головою.

— Моє єдине джерело — це Вілтон, а він не з балакучих. Не знаю напевне, як багато йому відомо, але сюди, у Старк, просочується лише дещиця інформації.