Читать «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є» онлайн - страница 59

Але незабаром я дізналася від людей, котрих опитала, що віра означає для них дещо інше. Ось моє визначення віри, що ґрунтується на зібраній під час дослідження інформації:

Віра — це таємничий простір, в якому ми черпаємо сміливість повірити у те, чого не можемо побачити, і силу протистояти своєму страху перед невизначеністю.

Я також зрозуміла, що з вірою б’ються не тільки вчені, але й релігійні люди, яким важко сприйняти невизначеність. Чимало течій фундаменталізму й екстремізму ставлять визначеність понад вірою.

Я обожнюю ці слова теолога Річарда Рора: «Мої друзі-науковці вигадали такі речі, як “принцип невизначеності” і чорні діри. Вони воліють жити у світі вигаданих гіпотез і теорій. І навіть чимало віруючих наполягають на існуванні завжди безсумнівної “відповіді”. Нам до вподоби припинення супе­речок, ухвалення резолюцій та ясність — нам, людям “віри”! Як не дивно, але саме слово “віра” тепер почало означати щось зовсім протилежне».

Якщо ми наважуємося жити і любити всім серцем у світі, де більшість із нас вимагає попередніх гарантій перед тим, як увійти в зону дискомфорту і можливого болю, віра необхідна.

АКТивація

Аналізуйте. Не боятися невпевненості — це одне з найскладніших для мене завдань. Я реагую на «незнання» на фізичному рівні — тривожністю, страхом і вразливістю водночас. І тоді я втихомирююся і замовкаю. З моїми дітьми і моїм заклопотаним життям це може означати сховатися в гаражі або сісти в автівку і на самоті об’їхати квартал. Та що завгодно, аби побути в тиші, в якій я зможу почути свій внутрішній голос.

Керуйтеся натхненням. Процес повернення до віри і духовності (після духовного пробудження у 2007 році) відбувався непросто. Одна цитата буквально відкрила моє серце. Вона походить із книги Енн Ламотт: «Антонім віри — це не сумнів, а визначеність». Її книги про віру та благодать надихають мене. Я вдячна також за книгу «Коли серце чекає» (When the Heart Waits) Сью Монк Кідд і Пемі Чодрон за «Комфортно у невизначеності» (Comfortable with Uncertainty); вони мене врятували. І насамкінець: я абсолютно обожнюю ось цю цитату з «Алхіміка» Пауло Коельйо: «... інтуїція — це несподіване занурення душі у світовий потік життя, в якому сплелися людські історії і з якого можна довідатись усе, бо там усе написано».

Творіть і дійте. Коли я по-справжньому налякана або розгублена, мені потрібно негайно знайти те, що вгамує мою спрагу визначеності. Мені допомагає молитва: «Боже, дай мені терпіння, щоб змиритись із тим, чого я змінити не можу. Дай мені сили, щоб змінити те, що можу змінити. І дай мені мудрість відрізнити одне від іншого». Амінь!

А як АКТивуєте себе ви?

Дороговказ № 6. Розвиток творчості: забудьте про порівняння

Деякі мої найкращі дитячі спогади пов’язані з творчістю, і майже всі вони сягають часів, коли ми жили в Новому Орлеані, у стильному двоповерховому будиночку з рожевою ліпниною за кілька кварталів від університету Тулейн. Пригадую, як ми з мамою годинами розфарбовували дерев’яні брелоки для ключів у формі черепах і равликів і як ми з друзями майстрували щось із повсті та блискіток.