Читать «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є» онлайн - страница 61
БРАУН Брене
Спонука до порівняння перетворюється в нищівний парадокс: «Бути, як всі, бути кращими за всіх!» Ця установка не дозволяє нам сприймати себе такими, які ми є, відчувати єдність із людьми довкола і залишатися собою; йдеться лише про те, щоб бути такими, як інші, але трохи кращими.
Нескладно побачити, як проблематично знайти час на такі важливі речі, як творчість, вдячність, радість і пошук себе, коли ми марнуємо немислиму кількість енергії на порівняння і суперництво. Тепер я розумію, чому моя подруга Лора Вільямс завжди говорить: «Суперництво — це крадій щастя». Не можу навіть пригадати, скільки разів я була задоволена собою, своїм життям і своєю сім’єю, а потім це відчуття зникало в одну мить, тому що свідомо або несвідомо я починала порівнювати себе з іншими.
Коли йдеться про мене, то що старшою я ставала, то менше цінувала творчість і менше часу їй приділяла. Коли люди запитували мене про творчість, я покладалася на стандартну відмовку: «Я не творча особистість». Але про себе я насправді думала так: «
До досягнення сорокарічного віку і початку цього дослідження брак зацікавлення творчістю перетворився у зневагу до неї. Невпевнена, чим було викликане таке ставлення до творчості — негативними стереотипами, страхом осоромитися або поєднанням першого і другого, але дійшло до того, що я почала вважати творчість заради творчості у кращому випадку потуранням своїм забаганкам, у гіршому — дивацтвом.
Звісно ж, як професіонал я знаю: якщо ми міцно укорінюємося в якихось переконаннях і починаємо чутливіше реагувати на зазіхання на них, це означає, що варто замислитися над своєю реакцією. Озираючись назад і дивлячись на все інакшими очима, я розумію, що уникала думок про те, як мені бракує цієї частини життя, бо вони надто бентежили мене і викликали біль.
Я ніколи не думала, що щось може змінити моє затяте упередження щодо творчості. А потім я розпочала це дослідження...
Дозвольте мені підсумувати те, що я дізналася про творчість від людей, котрі щиро живуть і кохають усім серцем:
1. Виправдання «Я не дуже творча особистість» недоречне. Люди не поділяються на творчих людей і нетворчих. Натомість є люди, які використовують свій творчий потенціал, і ті, хто його не використовує. Незужитий творчий потенціал нікуди не зникає. Він живе всередині нас, поки ми його не розвинемо, приречемо на смерть занедбанням або задушимо зневагою і страхом.
