Читать «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є» онлайн - страница 51

Більше про радість я розповім у наступному розділі. Зараз, коли в моєму житті почали знову з’являтися гострі кути, я зрозуміла, що занурення у дискомфорт вразливості вчить нас впускати у своє життя радість, вдячність і благодать. Я також починаю розуміти, що входження в зону дискомфорту і страху вимагає як духовності, так і психологічної стійкості.

Найважче в тому, що я пропоную у цьому розділі, можна висловити питанням, яке мені часто ставлять (особливо мої колеги з академічного світу): чи є духовність необхідним компонентом стійкості? Відповідь: так.

Відчуття безнадійності, страху, провини, болю, дискомфорту, вразливості й ізоляції саботують нашу стійкість. Мені здається, що боротися з цим переліком може тільки єдине, достатньо сильне переконання — віра в те, що ми всі відчуваємо це, і що існує щось більше за нас, здатне наповнити наше життя коханням і співчуттям.

Знову ж таки, я не виявила на ринку стійкості жодного виду духовності, який би був дієвішим за інші. Тут йдеться не про релігію чи науку, а лише про те, що зцілює і зміцнює нас.

У моєму випадку духовність — це віра в Бога, і найчастіше я знаходжу цю віру в природі, людях і музиці. Усі ми повинні називати духовністю те, що нас надихає.

Неважливо, переживаємо ми негаразди, оклигуємо після емоційної травми чи боремося зі стресом і тривогою; наявність мети, сенсу і бачення власного майбутнього допомагає нам зрозуміти, що відбувається, і крокувати вперед. Без мети, сенсу життя і віри в майбутнє легко втратити надію, стати глухим до емоцій або ж віддатися під владу обставин. Ми відчуваємо себе нікчемними, ні на що не здатними і неспроможними боротися. Суттю духовності є близькість. Коли ми віримо в цей нерозривний зв’язок із іншими людьми, то не відчуваємо себе самотніми.

АКТивація

Аналізуйте. Одна моя хороша подруга почула цю чудову установку на рішучість дотримуватися намірів на зібранні анонімних алкоголіків. Я у захваті від цих питань:

• Чи утримався я сьогодні? (Розумійте під утриманням що завгодно — мені здається, що найскладніше утримуватися від їжі, праці і комп’ютера).

• Чи займався я сьогодні спортом?

• Що я зробив для себе сьогодні?

• Що я сьогодні зробив для інших?

• Чи тримаю я якісь емоції невисловленими?

• Що хорошого сталося сьогодні?

Керуйтеся натхненням. Мене надихає цитата письменниці і дослідниці Елізабет Кюблер-Росс: «Люди — наче вітражні вікна. Вони мерехтять і сяють на сонці, але коли сутеніє, їхню красу помітно, лише якщо самі вони випромінюють світло». Я щиро вірю, що світло, яке випромінювали мужні люди, з якими я спілкувалася, було духовністю. Мені подобається думка про світло в нашій душі.

Творіть і дійте. Мені подобається щоденно медитувати і молитися. Для мене тиха молитва іноді є найкращим способом знайти в собі сили жити.