Читать «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є» онлайн - страница 30
БРАУН Брене
Сором — це, по суті, страх бути знехтуваним, цілковита протилежність осмисленню свого досвіду і відчуттю власної гідності. Ось визначення сорому, яке я сформулювала за результатами свого дослідження:
Сором нищить самоповагу, переконуючи нас у тому, що, дізнавшись правду, люди нас зневажатимуть. Сором — це страх. Ми боїмося, що не будемо подобатися людям, якщо вони довідаються, які ми насправді, звідки ми, у що віримо, які проблеми маємо і, вірите ви у це чи ні, які ми чудові, коли на висоті (інколи визнати власні чесноти так само важко, як і проблеми).
Люди часто вважають, що соромно буває лише тим, хто пережив жахливий травматичний досвід, але це не так. Сором — це почуття, знайоме нам усім. І хоча нам здається, що сором ховається в найтемніших закутках душі, насправді він прокрадається у всі сфери, включаючи зовнішність, фігуру, сім’ю, виховання дітей, фінансовий добробут і роботу, здоров’я, шкідливі звички, секс, старіння, релігію. Відчувати сором означає бути людиною.
Усім нам важко зізнаватися у власній недосконалості. І що більше зусиль ми докладаємо, аби зовні все виглядало «правильно», тим важче визнати правду. Ось чому сором так любить перфекціоністів — нас так легко змусити мовчати.
Окрім страху розчарувати або відштовхнути людей, ми також боїмося, що, визнавши правду, ми зламаємося під вагою ганьби, яка впаде на нас. Це непідробний страх, що нашу репутацію буде поховано або безнадійно зіпсовано через одну помилку, яка насправді є лише одним-єдиним епізодом у нашому житті.
Я розповідаю чимало подібних історій у книжці «Я думала, це все лише через мене» (
Якщо сором — це властивий нам усім страх виявитися негідними почуттів, і якщо всі люди відчувають нездоланну і вроджену потребу в коханні і близькості, легко зрозуміти, чому сором часто називають панівною емоцією. Нам навіть непотрібно відчувати сором, що паралізує: щоб замовкнути, вистачає самого страху перед осудом.
Ми всі соромимося. Але є хороша новина — усі ми здатні виробити в собі опірність до сорому. Опірність до сорому — це здатність розпізнати цю емоцію, конструктивно її здолати, зберігаючи почуття гідності і впевненість у собі, і врешті-решт здобути більше сили, навчитися співчувати і вибудовувати міцні стосунки з людьми. Перше, що ми повинні зрозуміти про опір сорому — що менше ми говоримо про нього, то сильніше від нього потерпаємо.
Сором виходить з-під контролю за наявності лише трьох передумов: секретності, мовчання й осуду. Якщо відбувається щось ганебне і ми тримаємо це в таємниці, сором підживлюється нашим мовчанням і розростається, поглинаючи нас. Ми повинні ділитися своїми переживаннями. Ми відчуваємо сором через людей навколо, і люди довкола зцілюють нас від сорому.