Читать «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є» онлайн - страница 29

Коли у мене настає один із щойно описаних днів, частина тривог є лише буденною складовою життя, але інколи ці тривоги є результатом моїх очікувань. Я хочу, аби проект Еллен був неймовірним. Я хочу піклуватися про Чарлі, забувши про дедлайни. Я хочу продемонструвати світові, як чудово вмію поєднувати родинне життя і кар’єру. Я хочу, щоб наш садочок виглядав чарівно. Я хочу, щоб сусіди побачили, як я складаю какульки свого собаки у біорозкладаний пакет і подумали: «Мій Боже! Вони такі відповідальні громадяни!» Трапляються дні, коли мені вдається притлумити прагнення догодити всім і кожному, але інколи я віддаюся йому сповна.

Ми вже обговорювали у попередньому розділі, що коли ми не впевнені у власній значущості, то починаємо метушитися. Метушня заради вищої самооцінки має власну музичну мелодію для моїх однолітків або людей, дещо старших за мене, і це аж ніяк не фанкова Do the Hustle із 70-х. Це какофонія завивань сорому й обвинувачень себе словами, що підживлюють думку про те, що нам завжди чогось бракує.

• «Що подумають інші?»

• «Ти не можеш насправді любити себе. Ти недостатньо __________________________ (гарний, стрункий, успішний, багатий, талановитий, щасливий, розумний, жіночна, мужній, продуктивний, милий, сильний, суворий, дбайливий, популярний, креативний, приємний у спілкуванні, захопливий, важливий)».

• «Ніхто не повинен дізнатися про _______________________ _________________________________________________________».

• «Я вдаватиму, що все гаразд».

• «Я можу змінитися, якщо потрібно».

• «Та хто ти такий, щоб зацікавити світ своїми думками / мистецтвом / ідеями / переконаннями / писаниною?»

• «Піклуватися про близьких важливіше, ніж піклуватися про себе».

Сором — це пекуче відчуття, яке накриває нас із головою, змушуючи відчувати себе маленькими, нікчемними і недолугими. Якщо ми хочемо виробити здатність опиратися сорому — можливість його розпізнавати і долати, залишаючись собою і не втрачаючи почуття гідності, — тоді ми повинні говорити про причини сорому вголос.

Чесне обговорення сорому може змінити наш підхід до життя, кохання, виховання дітей, роботи і побудови стосунків. Я отримала понад тисячу листів та імейлів від читачів моєї книги про боротьбу із соромом «Я думала, це все лише через мене» (I Thought It Was Just me). І всі вони писали те саме: «Не можу повірити, як сильно розмови про сором змінили моє життя!» (І я обіцяю, навіть якщо ви розмовляєте про сором, пережовуючи їжу, з вами все буде гаразд.)

Екстрений виклик на боротьбу із соромом

Ось три речі, які ви повинні знати про сором:

1. Ми всі його відчуваємо. Сором — це універсальна й одна з найпримітивнішиих емоцій, які відчуває людина. Люди, які не відчувають сорому, не здатні співчувати і вибудовувати близькі зв’язки з людьми.

2. Ми всі боїмося говорити про сором.

3. Що менше ми говоримо про сором, то більше влади він має над нашим життям.