Читать «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є» онлайн - страница 21

Душевна близькість — це ще одна тема, невід’ємна від людського буття, але її рідко обговорюють.

Більшість із нас уживають терміни «влитися в товариство» і «стати близькими» як взаємозамінні. І, як і багатьом із вас, мені добре вдається «вливатися». Ми точно знаємо, як виборювати схвалення і сприйняття. Ми знаємо, що вдягати, про що говорити, як зробити людей щасливими, про що краще не згадувати — ми вміємо змінювати забарвлення, наче хамелеони, кілька разів на день.

Один із найбільших сюрпризів цього дослідження — відкриття, що «вливання» і близькість — це різні речі. У першому випадку йдеться про те, щоб оцінити ситуацію і стати тим, ким потрібно, щоб нас прийняли. Близькість натомість не вимагає, щоб ми змінювалися; вона вимагає від нас бути самими собою.

Перш ніж поділитися з вами своїми визначеннями, я би хотіла висвітлити три моменти, які я називаю істинами.

Кохання і близькість завжди залишатимуться непевними. Хоча зв’язки з людьми і близькі стосунки — це найважливіші складові життя, ми просто не здатні точно їх визначити. Подібні концепції не перенести на бланки із заздалегідь запропонованими відповідями. Стосунки і зв’язки між людьми зав’язуються у площині, непідвладній визначенням, у площині, яку ми ніколи уповні не дослідимо і не зрозуміємо. Кожен, хто наважується пояснити кохання і близькість, від усієї душі сподівається відповісти на питання, на яке не існує відповіді. І я також.

Кохання і близькість нерозривно пов’язані між собою. Одне з найдивовижніших відкриттів під час мого дослідження — це те, що певні терміни крокують пліч-о-пліч з іншими. Я не можу розділити поняття кохання і близькості, тому що коли люди розповідали про одне, вони завжди згадували інше. Те саме стосується понять радості і вдячності, про які я писатиму далі. Коли емоції або переживання так тісно переплетені в розповідях людей, що оповідачі не згадують одне без іншого, це не випадковий збіг; це навмисний союз. Кохання і близькість нерозривно пов’язані між собою.

Я абсолютно у цьому впевнена. Зібравши тисячі історій, я можу стверджувати: глибоке відчуття кохання і близькості — це незбагненна потреба чоловіків, жінок і дітей. Біологічно, розумово, фізично і духовно ми створені для того, щоб кохати, бути коханими і належати комусь душею й тілом. Якщо ця потреба незадоволена, ми не здатні функціонувати так, як повинні. Ми «ламаємося». Розпадаємося на частини. Ціпеніємо. Відчуваємо біль. Робимо боляче іншим. Починаємо хворіти. Звісно, існують й інші причини хвороб, душевного спустошення і болю, але відсутність кохання і близькості завжди призводить до страждань.