Читать «Діти капітана Ґранта» онлайн - страница 58

Жюль Верн

– Дозвольте запитати вас тільки про одне, капітане Джон, – мовив географ.

– Прошу, мосьє Паганель, – озвався Джон Манґлс.

– Чи може швидкохідне судно за місяць пройти відстань від Америки до Австралії?

– Так, якщо долатиме по двісті миль за добу. Вітрильні кліпери проходять цю відстань набагато швидше.

– Тобто залишається припустити, що морська вода просто розмила одну цифру, і замість «7 червня» слід читати «17 червня» або «27 червня». Отже, цілком можливо, що за цей час капітан Ґрант міг перетнути весь Тихий океан і опинитися в Індійському, – підсумував свої доводи Паганель.

– Гаразд, тепер іще одне місце в посланні з’ясовано, – сказав Гленарван. – Нам залишається дістатися берегів Австралії та розпочати пошуки слідів «Британії» на її західному узбережжі.

– Або на східному, – докинув Джон Манґлс.

– Тут ви маєте рацію, Джоне: у документі немає точної вказівки на те, що катастрофа сталася біля західного, а не біля східного берега. Очевидно, ми маємо провадити свої пошуки в двох напрямах, адже тридцять сьома паралель перетинає обидва узбережжя материка.

– Де ж усе-таки нам його шукати? – з тривогою спитала Мері.

– Не забуваймо про те, – поспішив заспокоїти дівчину Манґлс, – що, якби капітан Ґрант висадився на східному узбережжі Австралії, він неодмінно знайшов би там допомогу. Все це узбережжя густо заселене англійцями-колоністами, тож команда «Британії» натрапила б на співвітчизників, не пройшовши й десяти миль.

– Правильно, – підтвердив Паганель. – Не тільки допомогу, а й судно, на якому екіпаж «Британії» давним-давно міг би повернутися до Європи. А в західній частині Австралії, куди зараз прямує «Дункан», береги зовсім пустельні. Якщо судно розбилося об берегові рифи саме в тих краях, то чекати допомоги потерпілим немає звідки. Я міркую так, що Гаррі Ґрант та його супутники або дістались англійських колоній, або потрапили в полон до тубільців, або ж заблукали в неосяжних пустелях континенту. Перше припущення відкидаємо відразу, адже якби Гаррі Ґрант зустрів англійців, то вже давно повернувся б до своїх любих дітей у рідне місто Данді. Єдине, що я вважаю цілком імовірним, це те, що капітан Ґрант перебуває в полоні в австралійських тубільців.

– А ці тубільці, – втрутилася леді Елен, – вони дуже небезпечні?

– Австралійські племена й справді дикі, але далеко не такі кровожерні, як-от їхні новозеландські сусіди. Я запевняю вас: якщо вже капітан Ґрант із супутниками й потрапили до них у полон, то їм навряд чи загрожує якась небезпека, – як міг, заспокоїв присутніх учений.

– А якщо батько заблукав на цьому величезному материку? – спитала дівчина.

– Ми і в такому разі обов’язково знайдемо його! – упевнено мовив географ.

– У мене не вкладається в голові, щоб такий чудово обізнаний з навігацією чоловік міг заблукати, хай навіть і в Австралії! – бадьоро вигукнув Гленарван, бажаючи дещо змінити тему розмови.