Читать «Діти капітана Ґранта» онлайн - страница 48

– Усе-таки тридцять сьома паралель – правильний орієнтир, – задумливо мовив лорд Гленарван. – Не важливо, означає вона координати місця, де Гаррі Ґрант потрапив у полон, чи корабельної аварії. Ця цифра не вигадка.

– Так-то воно так, сер, – відгукнувся Том Остін, – проте пошуки наші ні до чого не привели.

– Впадати в розпач не слід, – сказав Макнабс. – Якщо існує така беззаперечна цифра, ми повинні спробувати все можливе. Коли дістанемось яхти, то візьмемо курс на схід і пливтимемо вздовж тридцять сьомої паралелі до тієї самої точки в Південній Америці, з якої вирушили в дорогу суходолом.

– Я також думав про це, – відповів Гленарван. – Але які шанси на успіх? До того ж і Патагонія, про яку йдеться в посланні, залишиться позаду.

– Отже, ви маєте намір провести нові пошуки в пампі? – спитав майор.

Гленарван похмуро мовчав.

– Я готовий зробити все, щоб відшукати капітана Ґранта, – нарешті мовив лорд. – Навіть обігнути земну кулю по тридцять сьомій паралелі. Та спершу маємо вирішити, чи варто нам остаточно припинити пошуки на американському материку.

– Насамперед я хотів би точно знати, через які країни й материки проходить тридцять сьома паралель південної широти, – мовив Макнабс.

– Та це не складно. Гадаю, Паганель відповість вам якнайдокладніше.

Географа не видно було в густому листі, тож лордові довелося погукати:

– Мосьє Паганель!

– Я тут, – почувся голос ученого.

– Не могли б ви на хвилину спуститися до нас? Ми хотіли б з’ясувати, через які краї проходить тридцять сьома паралель.

– Гм, задля цього не варто спускатися, – відповів Паганель. – Покинувши Америку, тридцять сьома паралель перетинає Атлантичний океан і проходить на два градуси південніше від мису Доброї Надії. В Індійському океані вона ніби легенько торкається острова Сен-П’єр з архіпелагу Амстердам і перетинає Австралію, розділяючи провінцію Вікторія.

Остання фраза залишилася незакінченою. І тієї-таки секунди згори пролунав нелюдський крик.

Лорд Гленарван та його співрозмовники вражено перезирнулися. Невже бідолашний Паганель зірвався з височенної верхівки?

Вілсон і Малреді поспішили на поміч, та ось серед гілля з’явилася довготелеса постать – Паганель ковзав із гілки на гілку, марно силкуючись за що-небудь зачепитися та затримати своє стрімке падіння. Ще мить, і він би впав у воду, але міцна рука майора зупинила його на льоту.

– Щиро вам дякую, Макнабсе! – вигукнув Паганель, віддихавшись, і тут же заволав: – Ми помилилися!

– Що ви хочете цим сказати?

– Гленарване, майоре, Роберте і ви, друзі мої! Ми шукали капітана Ґранта там, де його зовсім немає!.. І ніколи не було! – додав Паганель.

23

Розмова з неочікуваними наслідками

Ця заява стала для всіх справжньою несподіванкою. Гленарван із сумнівом похитав головою.

– Поясніть вашу думку, Паганелю, – попросив Макнабс.

– Усе дуже просто, майоре. Я неправильно витлумачив документ. І лише в ту мить, коли, відповідаючи на ваші запитання, я вимовив «Австралія», мені сяйнула правильна думка й усе стало зрозуміло. Поєднання літер «austral…» у документі – не вціліле слово, як ми вважали, а лише корінь слова «Australia».