Читать «Дізнавач» онлайн - страница 68

Я поставив людину на потрібне місце, а потім поставив чітке побутове питання. Ніби як для зняття напруги, для його ж користі. Тепер він багато викладе, чого раніше й не планував. Щоб загладити незручність від попереднього.

Так я вивів Файду на особу Євки Горобчик та її родину. Включаючи, звісно, й Лілію. Потім мав намір спрямувати бесіду на Лаєвську як на колишню мешканку Остра.

І спливло наступне.

Родина Горобчиків мешкала в Острі споконвіку. У тій самій хаті, де зараз Довид.

Через хату загинули батьки Лілі та Єви. Не виїхали в евакуацію, хоч їх попереджали. Побоялися залишати нажите. Там і ліжка гарні, і стіл був відомий на весь Остер — величезний, на всю кімнату, з якогось дуже гарного дерева, прапрадідівський. Баби пліткували, що в ніжках столу заховане золото.

Ну, залишилися старі хату вартувати для майбутніх поколінь. Їх, звичайно, німці вбили.

А дочки таким чином: Євка подалася в евакуацію, а Лілька зникла на всю війну. Достеменно відомо, що з евакуації в 44-му Євка прибула сама. Про сестру не казала і щоразу, коли згадували Лільку, голосно і показово лила сльози.

Євка мешкала у батьківській хаті сама. До неї пристала Малка Цвинтар. Родичка — не родичка, а жила при Євці в ролі тітки.

У кінці сорокових по Остру пішли чутки, що Лільку бачили в Чернігові. В доброму гуморі, пальто, шапка, черевики на підборах і так далі. Земляка, що звернувся до неї з привітанням, Лілька категорично не впізнала.

А щодо Євки — ну що… Якось року 36-го вийшло, що Євка завагітніла. Живіт у неї виявився такий великий, що передбачали двійню або трійню. Від кого — секрет. Помічено не було, щоб Євка гуляла. Походила-походила Євка з животом, а потім раптом щезло буквально все. Ніби скинула передчасно. Так матуся Євчина-Лільчина натякала. А скинула — тут уже горе. Тут ніхто й не допитувався.

Треба сказати, Євку і Лільку в Острі не любили, але жаліли. У обох зовнішність вигідна. Але від остерських наречених відмахувалися як від недостойних за розумом і вихованням. Фаху як такого не мали. Працювали в ґудзиковій артілі. І батько їхній там — майстром. Матуся завжди була домогосподаркою.

І ось Лільку в Чернігові вбили. Євка як дізналася, одразу поїхала. Кілька разів Євка туди-сюди моталася: з Остра до Чернігова, з Чернігова в Остер. Потім забрала Малку і заявила, що залишається мешкати в хаті покійної сестри з Малкою.

Через кілька місяців Малка з’явилася в Острі, а через деякий час у зв’язку з обставинами Довид начебто будинок у Євки відкупив або якось по-іншому, і з землянки із Зуселем та двома дітьми утвердився господарем.

Файда говорив неспокійно, квапливо.

Я не перебивав. Якщо перебити, людина може задуматися. А мені якраз задумливості не треба було. Мені треба, щоб котилося сніговою кулею.

— Дівки ці — і Євка, і Лілька — дивні. Хай одній добре живеться. А другій добре лежиться. А хата стоїть. Це ви вірно помітили: добра.

Я спитався про стіл. Куди подівся.