Читать «Вирій загублених душ» онлайн - страница 48

Старий лежав на дивані із заплющеними очима і намагався думати тільки про Аню. Жінка, наділена такими достоїнствами, повинна була б прикрашати кращі вітальні європейського бомонду. Розум, освіченість і комунікабельність мадам Фужерон могли б відкрити їй шлях до блискучої кар’єри. Однак в Україні такі люди ще довго будуть непотрібними. В Італії Анну Легкоступ, у кращому випадку, чекала б доля утриманки. А що у Франції? Якщо статус дружини Едмона і підніс цю жінку в очах суспільства, то хіба що на якийсь непомітний щабель. Тепер, після підтвердження українського диплома, Аня мріяла викладати математику у французькій школі, але чи вдасться їй знайти роботу?

Синьйор Конті не раз спостерігав за подібними уявними злетами жінок-іммігранток зі Східної Європи. Часто ці злети приводили до провалля, в якому швидко закінчувалося життя яскравого, мрійливого метелика, як закономірний фінал гри без правил. Доля і без того вже досить цинічно повелася з белла донною. Чим таким вислужився перед нею Фужерон, цей альфонс із фіктивним шлюбним посвідченням? Свого часу Сильвіо мав нагоду на якийсь період виправити цю несправедливість. Проте чи можливий діалог із метеликом?! При цій думці італієць спохмурнів. Він покладався на інтуїцію, керуючись принципом: «Життя цієї хвилини!» Тільки в такий спосіб збільшувалася ймовірність нової зустрічі з його мінливою, примхливою синьйорою. Як він міг поїхати, залишивши Анну в обіймах Парижа? Вона знехтувала послугами Сильвіо в ролі лоцмана в цьому морі спокус, але чи випливе сама? Вона вирішила зазирнути до колодязя потаємних бажань, але чи не запаморочиться їй в голові? І тому він хотів бути поруч із нею.

— Ви спите? — сказала Шура, зазирнувши до кімнати.

У руках жінка тримала столові прибори і тарілку із рибною стравою. У глибині кімнати миготів включений зранку телевізор. Шура, як завжди, вже встигла відвідати свого цивільного чоловіка на ім’я Святослав. Це трохи зачепило Сильвіо. Він не відповів на її запитання.

— Вам цікаво дивитися наше телебачення? — знову звернулися до гостя.

Синьйор Конті заперечливо хитнув головою і замахав руками:

— Жах! Це телебачення — суцільний підручник із криміналу. У нас по-іншому. Є програми на вибір. Хочеш музику, кіно — будь ласка. Тобі не нав’язують кривавих видовищ. А у вас тільки увімкнеш телевізор, як з екрана на тебе наставляють пістолет.

Випустивши у Шуру накопичений заряд невдоволення, Сильвіо раптом помітив, що ця хитра синьйора вперше за час його хвороби заграла до нього очима.

— Доктор дозволив вам підводитися з ліжка, — жінка посміхнулася.

— А, Святослав?

— Так. Нумо, спробуйте. Я вам допоможу.

Шура обережно підтримала за талію доволі огрядного італійця, який нагадував у своїй піжамі ведмедя невеликого розміру. Старий опустив ноги додолу і разом зі своєю сестрою милосердя кілька хвилин проходжався кімнатою. Нарешті пацієнт заспокоївся і підсів до столу, щоб поласувати обідом.