Читать «Вирій загублених душ» онлайн - страница 30

Приятель тим часом відкривав стулки раковин спеціальним ножем. Навряд чи його апетиту могла зашкодити розмова про благодійність.

— А як там ситуація з нелегалами в Кале?

Філіп на мить перестав жувати. Він на льоту ловив думку друга. Але підтримати його цього разу не міг. На жаль, Рекар ставав на слизьку стежку. Говорити про іммігрантів, які незаконно перетнули кордон, ще й збираються зробити це вдруге, в урядових колах могли тільки погано. Проте хто як не Лагранж знав, що його друг обожнював ризиковані ситуації і зневажав усталену думку.

Ален завівся не на жарт. Чому б не організувати збір медикаментів на користь тих знедолених, через яких країною поширювалися різні соціальні хвороби? Це було б оригінально і нетривіально. Принаймні такий захід не пройде поза увагою преси і громадських організацій, які занепокоєні поширенням ВІЛ-інфекції, наркоманії.

Тим часом тарілки перед приятелями спорожніли. Офіціант приніс наступну страву — підсмажене в духовці, але рожеве всередині м’ясо з гарніром із варених стручків квасолі, моркви і дрібних печериць. У келихах знову заграв оксамитовий абсент.

— Я тобі раджу не чіпати цього мурашника. Ти тільки викличеш вогонь на себе. Першим повстане проти тебе міністерство внутрішніх справ, — зауважив Філіп, втираючись серветкою. — Там і без того ледве встигають видавати іноземцям дозвіл на проживання. Що ж поробиш, коли майже половина з них — темношкірі? Та й прем’єр не буде в захваті від твого благодійного заходу. Це зайвий розголос неприємної інформації. Краще б Франція постачала сусідам свої товари, аніж отих хворих нелегалів.

— Усе це слушні речі, — відповів Рекар, якого зачепили слова приятеля. — Я чув, що днями міністр внутрішніх справ наробив галасу своєю заявою. Він сказав, що коли французів арабського походження стає надто багато, то це є «проблемою». Але чи багато важить сьогодні думка міністра чи навіть прем’єра? За часів П’ятої республіки право прийняття рішення перейшло від глави уряду до президента. Навіть остаточне затвердження порядку денного Ради міністрів стало компетенцією господаря Єлисейського палацу.

— Авжеж! Саме це і було основною метою створення Союзу за президентську більшість. Його слід було б назвати Союзом проти «співжиття» перших осіб держави. Усім уже набридли чвари, що виникають між ними тоді, коли вони належать до різних політичних таборів, — примирливо сказав Лагранж, який добряче сп’янів і зовсім не збирався дискутувати.

Він простягнув Алену руку на знак примирення.

— Гаразд, не гнівайся, любий друже. Роби, що хочеш. Але будь обачним. До речі, наступного тижня президент збирає у палаці Матіньйон керівників провідних банків, аби ті дали пояснення з приводу преміальних.

— Дякую за попередження, Філіпе, але мені це нічим не загрожує: у моєму банку преміальних давно не було.