Читать «Вирій загублених душ» онлайн - страница 109

— Хто цей молодик? — зацікавлено запитав Курилець, втямивши, що має справу не з таким собі простим зальотником своєї внучки.

— Майбутня зірка української моди. Андрій Деревій — це вже ім’я, — пояснила Аня. — Йому лише двадцять вісім років.

Дідусь задоволено мугикнув.

— Сердешному не щастить у коханні, — охоче видала жінка конфіденційну інформацію про Деревія.

Кілька років молодий чоловік упадав за відомою зіркою подіуму на ім’я Амелі. Ані було невтямки, що в цій пані могло його так зачарувати. Особисто їй ця топ-модель нагадувала голографічного надміру довгоногого гуманоїда жіночої статі. Андрій спочатку і сам брав участь у київських тижнях прет-а-порте як модель. Але згодом у ньому розкрився талант конструктора-дизайнера одягу. Деревій мав свою студію і мріяв відкрити власний Дім моди. Колеги цінували хлопця за професіоналізм. Щоправда, не всім подобалася його схильність до яскравих моментів української давньої історії — атмосфери народних містерій, енергетики національної культури. Однак метри «от-кутюр» визнали право на існування його концептуальної моди — колекції, що була одночасно і національною, і космополітичною.

— З якого часу ти стала такою обізнаною у цій сфері, доню? — відреагував на розповідь Анни приємно здивований Курилець.

— Татуню, а хіба ти не пам’ятаєш, як я захоплювалася шиттям одягу? Як вигадувала свої моделі і продавала їх на ринку в Умані? — вона чмокнула батька у щоку.

— І давно ти знаєш Андрія?

— Відтоді, як почала працювати у посольстві. Першим моїм завданням було проведення промо-шоу з показом французької моди зокрема. Тоді ми і познайомились із Деревієм.

— А тобі самій хотілося б мати такого зятька?

Жінка, закинувши голову, тихо розсміялась і чесно відповіла, що, звичайно, хотіла б цього. Усе ще посміхаючись, вона зауважила, що Андрій своєю статурою і широко розкритими карими очима нагадує їй давнього воїна, якого бачила на якомусь із полотен старовинних митців. За два тижні, повідомила Анна, Деревій покаже свою колекцію «Весна-літо» на тижні високої моди в Парижі.

— І ти мала стосунок до затвердження його кандидатури серед запрошених? — проникливість старого Курильця завжди розколювала будь-які Анині хитрощі.

Мадам Фужерон комічно відкопилила губи, ніби образившись, і все ж не утримала задоволеного смішка:

— Скажімо, це була ненав’язлива підказка. Таланту потрібно допомагати; посередність завжди проб’ється сама.

— Але ти нічого не розповіла мені про Камілу, її навчання, — зауважив батько.

Утім добрих новин про ще одну свою внучку він не почув. Близнючка Анжели, на відміну від сестри, до університету не дійшла. Для неї центром всесвіту став Даніель Фужерон. Цей колишній пасинок Анни, гітарист, високої думки про себе як про великого музиканта, — тому про створення сім’ї не думає, пояснила жінка. Бідолашне дівча ходить за ним по п’ятах і виконує всі його забаганки, аж до сценічного макіяжу. Немає жодної можливості відвернути цю напасть, її треба тільки пережити.