Читать «Вибране: Королі і капуста. Оповідання та новели» онлайн - страница 99
О.Генрі
Еетебан пошкандибав до крамниці містера Гемстеттера й купив собі черевики. Вийшовши звідти, він гордо помарширував вулицею, почуваючи себе у безпеці, і вголос шпетив диявольських жуків. Потерпілі або сиділи, або стояли на одній нозі й дивились на щасливого перукаря. Чоловіки, жінки, діти — всі підхопили клич: “Zapatos! Zapatos!”
Обставини для попиту були створені. І попит прийшов. Того дня містер Гемстеттер продав триста пар черевиків.
— Дивно, — сказав він Джонні, коли той зайшов увечері допомогти йому навести порядок у крамниці,— як раптом торгівля пішла вгору! Вчора я продав тільки три пари.
— Я ж казав, що коли вони проснуться, то розхапають увесь товар, — зауважив консул.
— Треба буде виписати ще з десяток ящиків, щоб поповнити запас, — сказав містер Гемстеттер, сяючи крізь окуляри.
— А я б трохи почекав із цим, — порадив Джонні. — Подивимось, як підуть справи далі.
Щоночі Джонні та Кйоу розсівали зерно, з якого на ранок виростали долари. За десять днів розійшлось дві третини черевиків. Тим часом закінчився й запас реп’яхів. Джонні телеграфував Пінку Доусону, щоб той надіслав ще п’ятсот фунтів, заплативши йому по двадцять центів за фунт, як і попереду. Містер Гемстеттер передбачливо замовив північним фірмам іще партію черевиків на півтори тисячі доларів. Джонні отирався в крамниці, аби перехопити замовлення, й знищив його перше, ніж воно потрапило на пошту.
Того ж вечора він пішов з Розіною під мангрове дерево, що росло біля веранди Гудвіна, й признався їй у всьому. Вона глянула йому в вічі й сказала:
— Ви дуже злий. Ми з батьком повернемось додому. Ви кажете — пожартували? А по-моєму — це дуже серйозна справа.
Проте за півгодини тема їхньої розмови змінилась. Вони почали обговорювати важливе питання: якими шпалерами краще оббити стіни в старовиному домі Етвудів після весілля — блакитними чи рожевими.
Уранці Джонні покаявся перед містером Гемстеттером. Торговець черевиками надів окуляри й сказав крізь них:
— Я не знав, що ви таке велике ледащо, молодий чоловіче. Якби я не повів цю справу з усією мудрістю досвідченого комерсанта, я втратив би все. Ну, а що ви порадите тепер, як мені позбутись решти?
Коли прибула друга партія реп’яхів, Джонні навантажив їх і решту взуття на шхуну й поплив понад берегом до Аласана.
В Аласані він таким самим сатанинським способом обробив свої темні справи й повернувся з торбою грошей і без жодної пари черевиків.
І тоді він попросив свого великого Дядька з хвилястою цапиною борідкою і в зірчастому жилеті прийняти його відставку, бо лотос уже перестав манити Джонні.
Він мріяв тепер про шпинат та крес-салат свого рідного міста.
Тимчасовим консулом Сполучених Штатів у Кораліо був призначений, за рекомендацією Джонні, містер Уїльям Теренс Кйоу, і незабаром Джонні разом з Гемстеттерами відплив до берегів своєї батьківщини.