Читать «Ваш вихід, або Блазнів ховають за огорожею» онлайн - страница 37

«Шмок» — це зоряний менеджер. Скупердяй рідкісний. Хоча башлями справді не обділив. Лопатою-не лопатою, але совочком я їх, хрустких, загріб. Правда, довелося попрацювати. Димова машина? — гаразд, я з такою вже працював. А ось поки в їхньому пульті для ефектів розібрався, поки з пожежником домовився — наш «гасила» тризірковий не п'є, йому «Ай-Петрі» подавай! Замість римських свічок виставив кольорові фонтани, в «чортовому колесі» всі заряди позамінював — щоб шлейф трохи менший давали. Нічого, прокотило. І ще від себе сюрприз додав: під фінал «Ночі над містом» (це у зірки супер-хіт!) торохнув два магнієві заряди. Укріпив на бічних штанкетах і, коли тінейджери в залі полізли в прохід танці-шманці влаштовувати… «Гасила» мене потім мало багром не вбив, зате публіка вищала від захоплення! Аншлаг, овації, свист, крики, фанати в екстазі. І ми, так би мовити, Химко, люди!

Є чим пишатися. Добре вийшло, і то добре дуже.

— …ну, ти вирішив, старий?

Зараз всі були добряче «на бровах», і під цю справу справді світило підписати контракт. Тільки навіщо? Наїздився я з гастролями. У печінках сидять: потяги, готелі, печія від кафешного їдла, п'янки-гулянки, смутна любов з кордебалетками… Коли еротичний балет «Птах Миру» два місяці конферив, ледве імпотентом не зробився. Богема хрінова. Знову ж таки, не хочу Наташку з Денисом кидати надовго.

— Спасибі, Юрок — ми із зіркою вже третій день на «ти». — Вибач, не зростеться. Я за вдачею домашній. Не потягну.

— За вдачею він! Які наші роки, старий! Давай! Всіх справ: заряди розкидав — тисни кнопки! Не потягне він… Адже я тягну — а ти й поготів зможеш. Тобі козлом не скакати!

Що правда, то правда. Тягне. Аж дим іде. Хоча старший за мене років на п'ять. А так і не скажеш. Завивочка, підтяжечка. По сцені як хлопчик скаче. Професіонал. Бачив я, як він біля балетного станка париться. Кожного божого дня. Зранку. А ввечері — концерт. Спробуй, побатрач так в сорок з гаком! Я відразу в'їхав: він під «голубого» для іміджу косить. Нормальний мужик по життю, ще й здоровий — дай боже кожному! Вчора, пам'ятаю, від сміху аж захлинався, дивлячись, як він перед фанками гея розігрував. Дістали його дівки, ось і вирішив відігратися. І на них, і перед ними. Повірили, дурепи! Утекли, всі яскраво-червоні. Навіть квіти вручити забули. А зірці за півгодини вже справжнісіньких геїв відшивати довелося. Ну, до цих він з Поліною-танцюристкою вийшов. Обійнявшись. І лапа у Поліни під спідницею. Геї ошаліли, знітилися, а Юрок їм простою російською мовою, без щонайменшої політкоректності: зайнятий, мовляв, гетеросексуалю потрохи… Бо всі чоловіки — негідники, і чистої любові між ними довіку не знайдеш. У перекладі з культурного на загальнодоступний. Геї, що дивно, не образилися. Троянди подарували і повідомили, що все одно на концерти ходити будуть, бо Юрок для них — символ. На зразок Статуї Свободи і Кролика Роджера. А орієнтація — його особиста справа, хоча, звичайно, шкода.