Читать «Ваш вихід, або Блазнів ховають за огорожею» онлайн - страница 29
Генрi Лайон Олдi
Вже не трагедія. Навіть не драма. Ще не комедія.
Повсякденність.
Глядачі аплодують. Глядачі не можуть без катарсису. Звикли за століття.
— Лерочко… Тобі дзвонили з «Дозвілля». Що сказати?
— Скажи: я на лікарняному. У мене напад.
— Який напад?!
— Серцевої недостатності. У мене гостра нестача серця.
— Тату… тобі погано?..
— Гірше. Мені добре.
Коли
Валерію Яковичу, любий друже, ласкаво просимо до психлікарні.
Ваше ліжко між комдивом Чапаєвим і жертвою збоченця-НЛО.
— Я ходила до церкви. Свічку за тебе поставила.
— Ти зроду не була в церкві.
— Ну і що? Мама сказала: постав, допоможе.
Гортаю збірку віршів якогось Вершиніна. Сімдесят перша сторінка, «Скоморохи».
Перечитую вшосте. Подобається. До чорта. На вила. Голих. Битих.
Скомороше, чуєш?!
На вила.
— Лерочко… Ось, прочитай…
Газета зім'ята, пахне друкарською фарбою. «На думку матінка Єпіфанії, лауреата міжнародної премії Св. Вікентія, ліцензія Мінохоронздоров'я № 145 296, більшість людей хворіють і страждають від чорного чаклунства, заздрощів, злості й ревнощів навколишніх. Із Вас, Ваших дітей і внуків матінка Єпіфанія за допомогою старовинних замовлянь і молитов зніме причину і пристріт, прокляття й приворот, відновить статеву активність і успіх в бізнесі.»
— Теж мама підсунула?
— Лерчику, ти не впирайся. Ось, тут люди пишуть: «Після індивідуального прийому у матінки Єпіфанії з моїх нирок і сечового міхура…» Ні, це не те. Зараз… «Пішов до молодої дівки чоловік… пройшли п'яткові шпори… по маятниках, по кристалах, по плаваючій свічці…» Ось! Слухай: «Останнім часом почали переслідувати невдачі в справах і особистому житті. На своїй шкурі дізнався, що таке пристріт. Але завдяки матінці Єпіфанію підбадьорився…»
— Наташо, я схожий на психа?
— Схожий. Дуже схожий, Лерочко…
— Гаразд. Давай свою газету. Адреса там є?
Хапаюся за соломинку. Клин клином, так би мовити. Інакше залишається одне.
За огорожу.
14
Для відьом ниньки лафа. Всенародна любов, що виражається в рясному кредитуванні благих справ. Замість халупи на околиці — офіс у центрі, на другому поверсі. Попри те, поряд з податковою інспекцією: так, мабуть, простіше від пристріту рятувати. Замість чорного кота — сек’юріті. Плечистий жлоб з посмішкою Будди-олігофрена. У приймальні: столик з журналами. «Playboy», «Ліза», «Секрети кулінарії» і брошура «Ісус любить тебе». Поєднання відразу переконало мене в спорідненості душ. Нормальна людина таке поруч не покладе.