Читать «В серце Небесних гір» онлайн - страница 81
Михайло Тимофійович Погребецький
Розділ IV
УКРАЇНСЬКА КОМПЛЕКСНА ЕКСПЕДИЦІЯ
ДРУГИЙ МІЖНАРОДНИЙ ПОЛЯРНИЙ РІК
Минула осінь, за нею зима. Повернувшись із Тянь-Шаню, ми обробляли матеріали експедиції і, — ніде правди діти, — мріяли про нову поїздку. Суворі Небесні гори невтримно вабили нас до себе.
Мрії наші незабаром збулися. На Україні в той час існував спеціальний Комітет сприяння Українській експедиції в центральний Тянь-Шань. От якось у травні викликають мене в цей комітет. Приходжу. Мені показують нещодавно одержаний лист.
СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
КОМІТЕТ ПО ПРОВЕДЕННЮ ДРУГОГО МІЖНАРОДНОГО
ПОЛЯРНОГО РОКУ
№ ПГ-91 11 травня 1932 р.
Українська експедиція в центральний Тянь-Шань (експедиція M. Т. Погребецького) з 1929 по 1931 рік проводила дослідження в льодовиковому басейні масиву Хан-Тенгрі, досягнувши недосліджених областей у верхів'ях Інильчека.
У плані робіт Другого Міжнародного полярного року стоїть вивчення сучасного оледеніння центрального Тянь-Шаню, внаслідок чого було б надзвичайно цінним продовження робіт названої вище експедиції в цьому році, з завданням дослідження верхів'їв Баянколу, Інильчека, Каїнди і Кой-капа.
Робота Української наукової експедиції була б зв'язана з роботами Другого міжнародного полярного року у верхів'ях ріки Нарин (експедиція С. В. Калесника)…
Ще у 80-х роках минулого століття вчені-геофізики прийшли до висновку, що метеорологічні дослідження слід проводити в якнайбільшому числі місць земної кулі в один і той самий час і за одним і тим самим планом і методом.
Перші такі міжнародні дослідження проводилися з 1882 по 1883 рік у полярних областях. Міжнародне метеорологічне об'єднання вирішило повторювати їх раз у кожні п'ятдесят років. Цей річний період міжнародних геофізичних робіт назвали «Міжнародний полярний рік».
У 1932 році, через п'ятдесят років після перших міжнародних геофізичних досліджень, почалися роботи Другого Міжнародного полярного року.
Ці роботи були підпорядковані двом практичним завданням, що давно хвилювали людство: завчасному визначенню погоди і розшукам способів змінювати клімат. Для розв'язання такого грандіозного завдання, як зміна клімату, вчені ще не знайшли необхідних засобів, хоч наполегливо шукають їх. Що ж до визначення довгострокових прогнозів, то тут наука пішла далеко вперед.
Тепер кожна держава має службу прогнозу погоди. Армія метеорологів стежить за переміщеннями повітряних мас і складанням карт погоди. Бюро прогнозу погоди розшифровує такі карти і радирує аеропортам, пароплавствам, підприємствам народного господарства про зміну погоди, очікувані грози, тумани, зливи або посухи, похолодання або потепління.
Однак проникнути в таємниці формування погоди все ще важко. Метеорологічні явища, що відбуваються в колосальних масштабах, нестійкі і суперечливі. Треба враховувати не тільки різне нагрівання сонцем поверхонь морів і суші, полярних і екваторіальних областей, але й такі фактори, як обертання землі, рельєф материків, напрям гірських пасом і зосередження великих гірських льодовиків. Адже льодовики і сніги, як джерела холоду, впливають на рух повітряних потоків, впливають на погоду.
