Читать «В серце Небесних гір» онлайн - страница 39

Підняття хребтів та пенепленів і опускання впадин тривало в Тянь-Шані і в четвертинному періоді, коли на землі вже з'явилася людина.

На цей час уже змінився клімат. Стало холодніше, у верхів'ях долин почали збільшуватись льодовики. Розширюючись і з'єднуючись один з одним, вони спускалися аж у низини долин і утворили величезні льодові простори, що покривали майже весь Тянь-Шань. Тільки шапки найвищих вершин здіймалися над поверхнею льодового покриву Небесних гір.

Не раз іще змінювався клімат, не раз льодовики, то зменшуючись, то збільшуючись, міняли свої обриси. Та ось у Середній Азії встановився континентальний клімат, характерний для територій, які віддалені від морів та океанів і тому не зазнають впливу вологих повітряних течій. Континентальний клімат відрізняється незначною хмарністю, малою кількістю опадів і різкими коливаннями температури. Льодовики Тянь-Шаню більше не розвивалися. Навпаки, вони почали відступати до своїх верхів'їв.

Скрізь, де проходили льодовики, залишилися сліди їхньої діяльності: вириті ними коритоподібні долини, відшліфовані скелі, валуни і стародавні морени. Особливо добре збереглися сліди давнього оледеніння там, де й зараз у верхів'ях гірських долин залишилися потужні льодовики. Така, наприклад, у центральному Тянь-Шані долина річки Інильчек.

А як же тепер? — виникає запитання. Невже гори Тянь-Шаню тепер не змінюються?

Ні, горотворні рухи в Небесних горах не припиняються і тепер. Вони виявляють себе коливаннями земної кори — то ледве помітними, то, навпаки, поштовхами жахливої сили, які призводять до страшних руйнувань.

Літописці та історики минулих століть не раз описували землетруси, осередки яких були в Тянь-Шані, переважно в його північній частині. Та й тепер у пам'яті населення Киргизії, Казахстану, Узбекистану збереглися страшні картини землетрусів, що відбувалися в Тянь-Шані і викликали руйнування міст і сіл, а також численні людські жертви.

Під час цих землетрусів падали скелі, утворювались обвали, зсуви і осипи. Хребти і вершини змінювали свої обриси, зсовувалися величезні маси землі. Схили і днища долин на багато кілометрів розколювалися тріщинами. Вздовж тріщин одні з ділянок піднімалися, інші опускались.

Ми бачили в міжгір'ї Великого Кемина викинуті землетрусом з північних схилів хребта Кунгей-Алатау багатотонні уламки скель, а на північному березі Іссик-Кулю, біля селища Сазанівки, провалля і зміщення грунту, що утворилося внаслідок землетрусу, який стався в 1911 році.

І могутні поштовхи, що призводять до тріщин, і зміщення пластів, і повільне коливання земної кори безперервно змінюють рельєф Тянь-Шаню, поступово перетворюючи його обриси.

ПОСТРІЛИ ВНОЧІ

Не відриваючись, дивимося з безіменної вершини Сариджаського хребта на панораму, що розгортається перед нами.

За вищими хребтами не все видно, але й те, що ми бачимо, здається чудовою рельєфною картою.