Читать «Астрід Ліндгрен. Малий і Карлсон, що живе на даху» онлайн - страница 25

Проте Карлсона вони не помітили, бо він заліз під стіл за скатертину, що звисала майже до самої підлоги. Малий теж примостився біля нього, бо він, хоч як боявся, але хотів бути разом з Карлсоном.

- Гляньте, на лампі висить мій годинник! - вигукнув Оскар.- Як він міг там опинитися?

Він підійшов до лампи, зняв годинника й сховав його до кишені свого жилета.

- А ось лежить і мій гаманець, ви подумайте! - знову вигукнув він, заглянувши в миску.- Ото дивина!

Рулле й Філле вражено глянули на Оскара, і Філле сказав: [323]

- А у вас у селі хлопці, видно, теж маху не дають! Потім вони всі троє знов посідали довкола столу.

- Любий Оскаре,- мовив Філле,- поїж і випий ще трохи.

І Оскар, Рулле та Філле знов заходилися їсти й пити і поплескувати один одного по плечах.

Трохи згодом Філле засунув руку під скатертину і обережно поклав біля себе на підлогу Оскарів гаманець. Мабуть, він думав, що так буде безпечніше, аніж ховати його до своєї кишені. Та він помилився: Карлсон відразу схопив гаманця й тицьнув його в руку Рулле.

Тоді Рулле сказав:

- Філле, я був до тебе несправедливий, ти шляхетна людина.

За хвилину Рулле засунув руку під скатертину і обережно поклав біля себе на підлогу Оскарів годинник. Карлсон узяв його, легенько торкнув за ногу Філле й віддав йому годинника.

Тоді й Філле сказав:

- Немає кращого товариша за тебе, Рулле! А невдовзі Оскар спитав:

- Де мій гаманець? Де мій годинник?

Тієї ж миті гаманець і годинник знов опинились на підлозі під столом, бо ні Філле, ні Рулле не хотіли мати при собі крадених речей, якщо Оскар зчинить галас. А Оскар і справді почав кричати, щоб йому повернули гаманця й годинника.

Тоді Філле гукнув:

- Звідки ми знаємо, де ти дів свого нікчемного гаманця!

А Рулле додав:

- Ми не бачили твого паршивого годинника! Сам стережи свої речі!

Але тієї миті Карлсон підняв з підлоги спочатку гаманця, [324] а потім годинника і всунув їх у руки Оскарові. Той схопив свої речі і сказав:

- Дякую, любий Філле, дякую, любий Рулле. Але більше так не жартуйте зі мною.

Тоді Карлсон з усієї сили вдарив Філле по нозі.

- Ти мені заплатиш за це, Рулле! - заверещав той. Тоді Карлсон з усієї сили вдарив по нозі Рулле.

- Ти здурів, Філле? Чого ти б'єшся? - крикнув Рулле.

І вони посхоплювалися й почали так лупцювати один одного, що всі тарілки попадали зі столу й порозбивалися в друзки.) Оскар страшенно перелякався, сховав свого гаманця та годинника і чимдуж дременув з кімнати.

Більше він туди не повертався.

Малий теж злякався, але не міг утекти і тому, причаївшись, як миша, сидів під столом.

Філле був дужчий за Рулле, він виштовхав його аж до сіней і ще там частував стусанами.

Тоді Карлсон і Малий мерщій вилізли з-під столу й побачили, що всі тарілки побиті вщент, лише миска ціла.

- Чого миска має бути ціла, як усі тарілки побиті? Це ж буде така самотня й нещасна миска! - сказав Карлсон і щосили шпурнув миску додолу.