Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 72

У Напарника вихідний, тож я сам веду фургон до футбольного стадіону в кампусі. Старчер вважає, що фургон — це круто, бо ж тут і софа, і крісла на колесах, і столик, і телебачення. Він не розуміє, чому я використовую фургон як офіс, а я не вдаюся в деталі щодо куленепробивних вікон і автоматичну зброю в консолі.

Це футбольний матч між жіночими командами, та не сказав би, що для мене це аж так важливо. Я не дуже стежу за спортом, тож, коли мені випадає його дивитися, я віддаю перевагу дівчатам у шортиках, а не хлопцям з волохатими ногами. А от Старчер у захваті. Його мами не вірять в командні види спорту, тож його записали тільки на заняття тенісом. Нічого не маю проти тенісу, та якщо він вдався в мене, довго він там не протримається. Я завжди любив завдавати удару. У молодіжному баскетболі я був малим з чотирма фолами за два періоди. Фолів завжди заробляв більше, ніж очок. У «Поп Ворнер» у мене було амплуа півзахисника, бо мені подобався контакт.

Минає година, нарешті хтось відкриває рахунок, та я вже думаю про справу Ренфро і втрачаю інтерес до гри. Ми зі Старчером ділимося попкорном і базікаємо про те, про се. Виявляється, я настільки далекий від його маленького світу, що у мене навіть не виходить підтримувати звичайний діалог.

Ох і нікчемний же з мене батько!

9.

У справі щодо лиха, яке спіткало родину Ренфро, потроху з’являється здоровий глузд. Під тиском зусібіч, а особливо — з боку мого приятеля в «Кронікл», Сіті спромагається на реакцію. Шеф поліції відмовився надавати коментарі, поки триває слідство. Мер захищається, очевидно, намагаючись дистанціюватися. На нього напосідають його опоненти — деякі члени міської ради, які роблять гучні заяви і не проти зайняти його посаду. Та їх усе-таки меншість, бо насправді ніхто не хоче неприємностей з департаментом поліції.

На жаль, інакомислення в наш час розглядається як зрада — в атмосфері, що склалася після 11 вересня, придушуються будь-які випади на адресу людей у формі, у будь-якій формі. Політики побоюються звинувачень у поблажливості до злочинів, поблажливості до тероризму.

Усі відомості передаю своєму приятелю-газетяреві. Той, посилаючись на анонімні джерела, нещадно проходиться по копах, по їхній тактиці, помилках і спробах зам’яти справу. Користуючись матеріалами моєї теки, він видає розлогу статтю про помилкові вторгнення в помешкання і надмірне застосування сили.

Привертаю до себе всю можливу увагу преси. Не буду кривити душею і твердити, що не в захваті від цього — навпаки, саме заради цього я й живу.

Захисники подають клопотання до судді Семсона з проханням, по суті, приструнити «всіх адвокатів, причетних до цивільного позову». Суддя Семсон відхиляє клопотання, навіть не приймає його до розгляду. Тож тепер зачаїлися всі юристи Сіті, налякані суддею. Я палю з усіх стволів.