Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 137
Джон Гришэм
— Його називають Туббі. Туббі Фанґо, а справжнє ім’я — Денні.
— Нічого собі. А другий, той, якого ти приголубив своїм кийком?
— Відгукується на Рейзор, Рейзор Робіліо, справжнє ім’я — Артур.
— Туббі і Рейзор, — повторюю я, хитаючи головою. — І коли це ти займався цією дослідницькою роботою?
— В понеділок, після сутички, я вирішив трохи понишпорити. Насправді це було нескладно.
— Чудова робота. Отже, передай імена Міґелю і скажи йому, що він має сконтактувати з цими хлопцями і порадити їм відступитися. Міґель зі своїми приятелями займається кокаїном, а Лінк контролював цю сферу років тридцять тому. Не схоже, щоб Туббі і Рейзор якось перетиналися з Міґелем, проте хтозна. У тих колах зажди такі дивні зв’язки. Будь ласка, чітко поясни Міґелю, що я не хочу, щоб комусь завдавали шкоди; йдеться лише про залякування. Ясно?
— Ясно, босе.
Ми у кварталі муніципального житла. На вулицях темно і порожньо. І все ж, якби я цієї миті вийшов з машини і продемонстрував своє біле обличчя, то негайно привернув би увагу якихось неприємних типів. Якось я зробив таку помилку але, на щастя, зі мною тоді був Напарник. Під’їжджаю до тротуару біля його будинку і кажу:
— Думаю, пані Луела чекає.
— Я дзвонив їй, — киває він, — сказав, що у мене просто подряпина. З нею все буде гаразд.
— Хочеш, щоб я зайшов?
— Ні, босе. Вже майже третя. Їдь поспи.
— Подзвони, якщо щось знадобиться.
— Добре, босе. Завтра вибиратимемо новий фургон?
— Поки що ні. Я маю розібратися з копами і зі страховою компанією.
— Мені потрібен якийсь засіб пересування. Ти не проти, щоб я подивився онлайн?
— Давай. І будь обережним.
— Добре, босе.
Оскільки я не можу, принаймні поки що, змиритися з думкою опинитися поруч із Джудіт, та й вона, очевидно, воліє не бачити мене, ми з Джудіт вирішуємо обговорити все по телефону. Починаємо з якихось приємних останніх новин щодо нашого сина. Все у нього добре, він не страждає, не прагне говорити про останній вікенд. Розібравшись із цією темою, переходимо до справ.
Джудіт вирішила, що не хоче добиватися розслідування ФБР щодо Роя Кемпа і викрадення. Вона має на те власні вагомі причини. Все добре. Зі Старчером все гаразд. Якщо Кемп і його компанія настільки впали у відчай, що вкрали дитину, щоб здобути інформацію, то хтозна, на що ще вони здатні. Даймо їм спокій. До того ж довести, що Кемп брав у цьому участь, видається неможливим. Невже ми справді віримо, що ФБР переслідуватиме впливового посадовця правоохоронної системи? А ще у неї щільний робочий графік. Відкладати слухання вона не хоче. Для чого ускладнювати наші й без того напружені життя?