Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 139

Вони похмуро кивають, але зустрітись поглядами не наважуються. Усе, що я сказав, було сказано на першій шпальті «Кронікл». Міська рада провела відкрите голосування — три до одного проти шефа поліції. Однак мер його не звільнить.

Причини прості й складні водночас. Якщо вісьмох войовничих копів і їхнього шефа відсторонять перед процесом у цивільній справі, вони, радше за все, свідчитимуть проти Сіті. У справі за позовом Ренфро краще залишити їх як єдину команду захисту.

Я продовжую:

— Як тільки позов буде задоволено, ви нарешті зможете звільнити їх, правильно?

— Чи є потреба нагадати вам, що наші зобов’язання обмежені одним мільйоном доларів? — озивається Мосс.

— Ні, потреби немає. Мені чудово про це відомо. Ми візьмемо мільйон як відшкодування, а ви негайно звільните вісьмох копів і шефа.

— Згода! — вигукує Вуді, ляснувши долонею по столу. — Згода! Чого ще ви хочете?

Навіть тепер, колі Сіті доведеться викласти жалюгідний мільйон баксів, ці хлопці побоюються ще одного процесу. Під час першого я доволі детально викрив очевидні службові злочини нашого департаменту поліції, і «Кронікл» цілий тиждень присвячувала цьому першу сторінку. Мер, шеф поліції, міський прокурор і члени міської ради ніби води в рот набрали. Їм геть не хочеться чергового гучного процесу, на якому я принижую Сіті.

— О, я хочу набагато більше, пане мер, — кажу я. Обидва, бліднучи, дивляться на мене. В їхніх очах починає повільно проступати переляк. — Упевнений, ви пам’ятаєте, що мого малого було викрадено минулої суботи. Дуже кепська історія з хорошим фіналом, типу хепіенд. Чого ви не знаєте, то це того, що викрадали його співробітники вашого департаменту поліції.

Маска незворушності спадає з Вуді, його обличчя витягується і блідне. Мосс, колишній моряк, завше гордий своєю бездоганною поставою, враз безсило опускає плечі. Він зітхає, мер затискає між зубами ніготь. Вони зустрічаються поглядами, однаково сповненими жаху.

Я дещо театрально кладу документ на стіл, але так, щоб вони не дістали.

— Це угода на десять сторінок, — кажу я, — за моїм підписом, в якому я описую, під присягою, викрадення, організоване заступником шефа поліції Роєм Кемпом, з метою змусити мене розголосити місцезнаходження тіла його зниклої доньки. Арч Сванджер ніколи не був моїм клієнтом, хоч би що ви читали і у що б вірили, але він розповів мені про ймовірне місце поховання тіла. Коли я відмовився викласти цю інформацію копам, мого сина викрали. Я поступився, розповів детективу Ріардону усе, що знав, і ввечері минулої неділі відбулася повномасштабна пошукова операція. Нічого не знайшли, тіла там не було. Тоді Кемп звільнив мого сина. Тепер він хоче, щоб я викинув з голови цю історію, але так не буде. Я працюю з ФБР. Ви вважаєте, що маєте клопоти зі справою Ренфро — що ж, почекайте, доки Сіті дізнається, наскільки прогнилим насправді є ваш департамент поліції.