Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 114

— Звісно, Арч, я маю хвилинку. Але зараз четверта ранку, тож, сподіваюсь, воно того варте.

— Я вже не в місті, словом, по-справжньому втік. Я їх позбувся, вислизнув з їхніх сіток, і я не повернуся, тож їм ніколи мене не впіймати.

— Велика помилка, Арче. Краще знайдіть собі нового адвоката.

— Мій адвокат — ви, Себастьяне.

— Чек недійсний, Арче. Пам’ятаєте, що я казав?

— Але він і досі у вас, спробуйте перевірити його сьогодні. Присягаюся, він буде дійсним. — Його мова, швидка й уривчаста, звучить так, ніби він і справді біжить. — Слухайте, Себастьяне, я хочу, щоб ви знали, де та дівчина, добре? Просто на випадок, якщо зі мною щось трапиться. Є інші, задіяні в цьому всьому, і мені справді може не пощастити, розумієте, про що я?

— Не зовсім.

— Я не все можу пояснити, Себастьяне. Це складно. Вони йдуть моїм слідом, і копи, і певні люди, на фоні яких копи здаються скаутами-початківцями.

— Це дуже погано, Арче. Я не можу вам допомогти.

— Ви бачили коли-небудь білборд на шосе, десь у годині ходу на південь, величезний яскравий знак біля кукурудзяного поля з написом «Зворотна вазектомія»? Бачили його коли-небудь, Себастьяне?

— Не думаю.

Здоровий глузд і інстинкти вимагають негайно завершити цей дзвінок. Просто тупо покласти трубку. І більше ніколи з ним не говорити. Однак тіло заклякає, і я не можу цього зробити.

Його голос веселішає, ніби йому все це відверто подобається.

— «Зворотна вазектомія доктора By. Приймаємо всі страхові поліси. Дзвоніть двадцять чотири години на добу. Дзвінки безкоштовні.» Ось де вона закопана, Себастьяне, під тим білбордом, біля самого кукурудзяного поля. Мій батько зробив вазектомію за два роки до мого народження, не знаю, що пішло не так, але моя мама була добряче спантеличена. Може, вона ще з кимось зустрічалася. То хто ж мій батько, так? Думаю, ми ніколи не дізнаємось. Хай там як, вазектомія мене завжди зачаровувала. Чик тут, чик там, їдеш додому і стріляєш холостими до кінця життя. Така проста процедура, і такі драматичні результати. У вас є дівка, Себастьяне?

— Ні.

— Щось не віриться. Ви ж такий жеребець.

— Отже, ви закопали її, ви це хочете сказати, Арче?

— Нічого я не хочу сказати, Себастьяне. Тільки попрощатися і подякувати за те, що триматимете це в таємниці. Я ще дам про себе знати.

11.

Загортаюся в ковдру, сідаю на невеличкій зовнішній терасі.

Холодно, темно, вулиці далеко внизу такі тихі й порожні.

У подібні моменти я замислююсь, чому став адвокатом захисту у кримінальних справах. Чому я вирішив все життя намагатися захищати людей, які, майже у всіх випадках, накоїли чогось жахливого? Зазвичай я можу виправдати цей вибір, але в такі моменти, як зараз, себе не обдуриш. Я думаю про архітектурний коледж, мій другий вибір. З іншого боку, я знав кількох архітекторів, і у них були свої проблеми.

Сценарій перший: Сванджер каже правду. У цьому випадку чи зобов’язують мене етика і обов’язок зберігати мовчання? До речі, питання — чи я справді є його адвокатом? І так, і ні. Угоду ми підписали, але він її порушив, заплативши мені недійсним чеком. Немає угоди — немає представництва інтересів, але все не так просто. Я зустрічався з ним двічі, і протягом обох зустрічей він вважав мене своїм адвокатом. Обидві зустрічі проходили як справжні зустрічі адвоката з клієнтом. Він просив порад. Я їх надавав. До більшості з них він прислухався. Він зізнався мені. Коли він розповідав мені про тіло, він був цілком упевнений, що говорить зі своїм адвокатом.