Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 102

Минулого тижня його знову забрали на допит. Він вимагав адвоката.

— Гаразд, хто твій адвокат? — спитав детектив.

— Чувак на ім’я Руд, Себастьян Руд.

3.

Додаткові неприємності з поліцією — останнє, що мені зараз потрібно. Але, як прийнято казати в нашій професії, ми не завжди можемо вибирати собі клієнтів. А кожен обвинувачуваний, незалежно від мерзенності свого злочину, має право на адвоката. Більшість людей цього не розуміють і не переймаються. Я тим паче не переймаюся. Це моя робота. Правду кажучи, спочатку я був у захваті від того, що Сванджер обрав мене, у захваті від можливості встромити свого носа у ще одну сенсаційну справу.

От тільки ця переслідуватиме мене завжди. Я проклену день, коли вперше увійшов у центральне управління, щоб уперше переговорити з Арчем Сванджером.

Витоків у департаменті поліції більше, ніж у старому водогоні, і на момент мого прибуття інформація вже розійшлася. Репортери з операторами ловлять мене на вході в будівлю і прагнуть дізнатися, чи представляю я Арча Сванджера. Відбуваюся різким «без коментарів», не зупиняюся. Отже, з цієї миті кожен у місті вважатиме мене його адвокатом. Чудовий тандем, чи не так? Жахливий убивця і адвокат негідників, ладний захищати кого завгодно.

Я бував у центральному управлінні чимало разів, тут повсякчас відчувається нагальність. Кудись поспішають патрульні поліцейські у формі, перекидаються грубими жартами з тими, хто застряг за столами. Детективи в дешевих костюмах заклопотано ходять по коридорах з таким виглядом, ніби їм начхати на довколишній світ. Перелякані родичі, розсівшись по лавах, чекають на погані новини. І завжди знайдеться адвокат, який веде напружену розмову з поліцейським, або ж поспішає до свого клієнта, поки той не розколовся.

Сьогодні тут особливо важка, напружена атмосфера. Заходжу у двері будівлі й ловлю на собі більше поглядів, ніж зазвичай. А чому б і ні? Убивцю затримано, ось він тут. А це йде його адвокат, щоб його врятувати. Обох би схопити — і на шибеницю.

Спогади про справу Ренфро також даються взнаки. Минуло всього три тижні, а пам’ять у копів довга. Дехто з цих хлопців залюбки узяв би кийка і зламав мені кілька кісток, якщо не гірше.

Мене проводять лабіринтом приміщень для допитів. У кінці коридору двоє детективів відділу убивств курять і дивляться в одностороннє дзеркало. Один — Денді Ріардон, коп, який дзвонив мені сповістити, що зі всіх адвокатів Сіті було вибрано мене. Ріардон — найкращий детектив з убивств у департаменті. Скоро йому на пенсію, і роки взяли своє. Йому близько шістдесяти, та виглядає він років на десять старшим. У нього густе сиве волосся, практично неторкане. Він продовжує курити і морщить лоба.